Софіївка (Львів)
Софі́ївка — місцевість на межі Галицького і Сихівського районів Львова, розташована між вулицями Стрийською, Панаса Мирного, Ярославенка, Дібровною та Свєнціцького. ІсторіяПопередня відома назва місцевості — Кошнарівка. Походила від прізвища Яна Кошнара — колишнього власника фільварку і цегельні у цих краях. 1594 року коштом міщанки Зофії Ганель було споруджено невеликий дерев'яний костел святої Софії. Роком пізніше фундаторка помирає у шпиталі Святого Духа. Зофія Ганель була вдовою Станіслава Ганеля — онука Яна Кошнара. У той час район заселеним не був, тому саме від костелу пішла його назва — Софіївка. Будівництво дещо пожвавилось від 1839 року. Будівничий Флоріан Ондерка заклав тут публічний парк (сьогодні — сквер за костелом святої Софії), що був популярним серед львів'ян. Архітектори Йоган Зальцман і Вільгельм Шмід побудували кілька вілл, які до наших днів не збереглися. Житлове будівництво у другій третині XIX століття усе ж не стало популярним через близькість цегелень сусіднього Снопкова і міської цегельні на вулиці Святої Софії, 24 (нині ділянка на вулиці Франка, 108). Справжній же ж розквіт Софіївки почався з кінця XIX століття. Під час земляних робіт 1876 року знайдено тунелі готичної конструкції, що вели від костелу у напрямку до середмістя. На стінах збереглись написи, зокрема арабською мовою, деякі датовані 1591 роком. Повідомлення про це з'явилось у газетах. Відтоді згадки про ці тунелі не зустрічаються. 1885 року на місці міської цегельні за проєктом Ігнатія Брунека збудовано школу, а міський садівник Арнольд Рьорінг, використавши природний ландшафт, створив на узгір'ях Стрийський парк. Протягом 1876–1890 років споруджено понад 60 нових будинків, переважна більшість із яких — 1-поверхові вілли у т. зв. «швейцарському» стилі. Почала змінювати свій характер забудова вулиці Цегельної, 1883 року перейменованої на вулицю Домбровського (нині Рутковича). 1885 прокладено вулицю Пуласького (нині Паркова). 1890 року з'явився будинок художника Станіслава Батовського-Качора, який започаткував нову вулицю Понятовського (нині частина вулиці Самчука). Навесні 1894 року Софіївкою пролягла перша лінія електричного трамвая у Львові. У 1901 році Іван Франко придбав ділянку землі на Софіївці для будівництва власного дому. Будинок був споруджений у 1902 році і Іван Франко з родиною (дружиною Ольгою Хоружинською і 4 дітьми) мешкав у ньому впродовж останніх чотирнадцяти років свого життя. 1940 року у цьому домі відкрили Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка. Поруч із Франком у сусідньому будинку свого часу жив і перший президент УНР професор Львівського університету, голова Наукового товариства імені Шевченка у Львові Михайло Грушевський. Влітку 2008 року від вулиці Снопківської вулицею Стуса почали прокладати трамвайну лінію, що мала сполучити центр Львова через Снопків із Сиховом. У фондах Львівського історичного музею зберігається картина (65 × 83, полотно, олія), написана 1849 року Яном Машковським. Багатофігурна (18 персонажів) дещо ідилічна композиція зображує розваги товариства поблизу корчми на Софіївці. Під назвою «Маївка на Софіївці» вона неодноразово експонувалась на львівських виставках.[1] Важливі споруди
Пам'ятники
Примітки
Джерела
|