Спостереження

Спостере́ження (англ. observation) — метод наукового дослідження, що полягає в активному (систематичному, цілеспрямованому, планомірному) та навмисному сприйнятті об'єкта, в ході якого здобувається знання про зовнішні сторони, властивості й відносини досліджуваного об'єкта. Спостереження містить у собі як елементи: спостерігача (суб'єкта), об'єкт спостереження та засоби спостереження. Як останні в розвинених формах спостереження використовуються різноманітні спеціально створені прилади, що виступають як продовження й посилення органів чуття людини, а також використовувані як знаряддя впливу на об'єкт (що перетворює спостереження на складову частину експериментальної діяльності).

Основні методологічні вимоги до спостереження такі:

1. активність (не споглядання об'єкта, а пошук і фіксація дослідником потрібного ракурсу бачення його),
2. цілеспрямованість (увага повинна фіксуватися тільки на явищах, що цікавлять),
3. планомірність і навмисність (проходження за певним планом або сценарієм),
4. системність (ведення за певною системою для багаторазового сприйняття об'єкта в заданих режимах)^[1].

Переваги методу спостереження

• здійснення спостереження одночасно з розгортанням і розвитком явищ, що їх досліджують.
• можливість безпосереднього сприйняття поведінки людей у конкретних умовах та у реальному часі.
• можливість широкого охоплення події та опису взаємодії всіх її учасників.

Недоліки методу спостереження

• обмеженість і частковий характер кожної ситуації, за якою спостерігають.
• складність, а іноді й неможливість повторення спостереження.
• суб'єктивність спостерігача-соціолога.

Спостереження відіграє надзвичайно важливу роль і є дуже поширеним як у педагогіці, так і у психології. Спостереження є однією з форм активного чуттєвого пізнання; воно є галуззю і водночас процесом набуття життєвого досвіду.

Власне спостереження — це найбезпосередніший спосіб одержання дослідних даних, завдяки чому цей метод став першою і вихідною формою пізнання.

Саме як метод наукового пізнання спостереження має ряд специфічних характеристик. Наприклад, метод є суспільно виробленою і закріпленою системою регулятивних принципів і теоретичної пізнавальної діяльності. Таким чином, метод є «керівництвом» до практичних дій і осмислення фактів. З огляду на це, можна визначити деяку специфіку методу спостереження. Передусім, у визначення спостереження як методу педагогіки та психології мають бути включені положення про:

• галузі використання методу;
• сутність специфічного психологічного спостереження;
• можливості та обмеження методу;
• його зв'язки з іншими методами психологічного дослідження;
• структуру самого процесу спостереження як спеціальної пізнавальної наукової діяльності;
• види спостереження та їх відмінні риси;
• предметну оснащеність спостереження;
• способи інтерпретації емпіричних даних та їх теоретичне осмислення.

Спостереження — реєстрація (запис) обставин і фактів (поведінки), що сприймаються органами чуття дослідника або механічними пристроями.

Об'єкти спостереження: поведінка споживачів, реакція споживачів, продуктова політика, рекламна компанія й ціни конкурентів.

Методи спостереження:

- за позицією спостерігача:

• включене (спостерігач може бути включеним у процес, що досліджується, як учасник, учасник-спостерігач, спостерігач-учасник та спостерігач)
• невключене (спостерігач діє ззовні, залишаючись непоміченим, та майже не впливає на процес своєю присутністю)

- за мірою формалізації:

• неконтрольоване (дослідник користується лише принциповим планом під час спостереження)
• контрольоване (дослідник реєструє події відповідно до детально розробленої процедури спостереження)

- за специфікою організації:

• лабораторне (проводиться в штучно створених умовах, що наближені до реальних)
• польове (проводиться в реальних умовах)

- за регулярністю проведення:

• систематичні (проводяться регулярно протягом певного часу)
• несистематичні (проводяться нерегулярно, серед них розрізняють такі, коли спостерігач має справу з незапланованими явищами, неочікуваною ситуацією)

• Обсервація
• Споглядання
• Спостереження (військова справа)
• контроль, пізнання, вибір, вибірка
• Контрольна група
• Криміналістичне спостереження

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Спостереження

• Л. Озадовська. Спостереження // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 606. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Це незавершена стаття з науки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.