Східні солодощіСхідні солодощі — кондитерські вироби, поширені в країнах Близького та Середнього Сходу, особливо в Ірані, Афганістані, Туреччині, Закавказзі та Середній Азії[1]. Налічується близько 170 видів східних солодощів [2]. ІсторіяСхідні солодощі потрапили в Європу в XVII—XVIII столітті. Поширенню східних солодощів в Російській імперії сприяло їх промислове виробництво, розпочате в першій половині XX століття. Перші відомі офіційні збірники рецептур вийшли в 1937 [3] — 1939 [4] роках. Рецептури на деякі види борошняних східних солодощів були надані для публікації Центральною лабораторією Московського тресту хлібопечення[5]. Основними центрами виробництв борошняних східних солодощів були закавказькі республіки Азербайджан[6] та Вірменія[7][1]. ВидиРозрізняють три групи східних солодощів [8]. БорошняніБорошняні східні солодощі відрізняються високим вмістом жиру і прянощів [8]. Приклади [8]: Вірменський домашній хліб, Кураб'є бакинське (перське), Кята (єреванська, карабаська), Мютакі шамахінські, Назук солодкий, Нан багдадський, Пахлава (здобна, листкова, сухумська), Трубочки (мигдалеві, горіхові), Шакер-лукум, Шакер-пурі, Шакер-чурек, Югатерт. Єврейські борошняні солодощі умовно відносять до східних, хоча безліч таких виробів належить євреям-ашкеназі, які проживають в Центральній Європі. Приклади [8]: Бісквіт з корицею [9], Крендель з корицею [10], Земелах[11], Кіхелах[11] ванільний, Струдель з мигдалем та родзинками, Тейглах, Файн-кухен, Цукер-леках[11], Еєр-кіхелах. М'які цукеркиПриклади [8]: Али, Заливний мигдаль, Ковбаска вершкова, Нуга (родзинкова, лимонна та мандаринова збивна, фруктова з арахісом), Ойла союзна, Горіх волоський обливаний, Рахат-лукум, Вершкове поліно, Чурчхела (цукрова, фруктова), Шакер нохут, Шербет молочний. КарамельПриклади [2]: Грильяж (мигдалевий, арахісовий, з фундуку), Козинак (соняшниковий, арахісовий, кунжутовий, з волоських горіхів, мигдалю, фундуку, з медом і без), Мигдаль в цукрі, Ногул кінзовий, Парварда, Фешмак, Шекар пендир ванільний. Примітки
|