Сігвард Ерікссон народився у місті Аланасет[sv], ленЄмтланд, Швеція. Професійно тренувався на базі клубу «IF Castor», Естерсунд. Багаторазовий призер шведських юнацьких, регіональних, національних та міжнародних змагань (Internationaler Wettkampf, NLM, Wettkämpfe Im Rahmen Des CM и т.п.)[2].
Результати
Ерікссон почав брати участь в міжнародних змаганнях з 1951 року.
Першу нагороду на міжнародних змаганнях Сігвард Ерікссон здобув на чемпіонаті Європи в класичному багатоборстві 1954 року, зайнявши третє місце. Наступного року чемпіонат Європи проходив у Фалуні, і Ерікссон на очах співвітчизників святкував перемогу в багатоборстві.
Найбільшого успіху за свою кар'єру Ерікссон досяг на зимових Олімпійських іграх 1956 року. Він був заявлений для участі в забігах на 500, 1 500, 5 000 та 10 000 м. 29 січня 1956 року на природному озері Місуріна[ru] в забігові на 5000 м[en] м він фінішував другим з результатом 7:56.7. При цьому поступився першістю суперникові з СРСР (Борис Шилков, 7:48.7 OR — 1-е місце), але обігнав іншого радянського ковзаняра (Гончаренко Олег, 7:57.5 — 3-є місце)[4][5].
Наступну медаль на цих Олімпійських іграх Ерікссон здобув під час забігу на 10 000 м. 31 січня 1956 року на озері Місуріна Ерікссон встановив олімпійський рекорд часу 16:35.9 OR та виборов золото змагання. Він обігнав суперників з Норвегії (Кнут Йоганнесен, 16:36.9 — 2-е місце) та СРСР (Гончаренко Олег, 16:42.3 — 3-є місце)[6][7].
Пізніше того ж року Ерікссон зайняв третє місце на чемпіонаті Європи в класичному багатоборстві.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
