|
Там, де співають раки
«Там, де співають раки» (англ. Where the Crawdads Sing) — художній фільм режисера Олівії Ньюман. Екранізація однойменного роману Делії Овенс[en], дослідниці дикої природи, біолога, доктора філософії, автора популярних книг. СюжетУ Північній Кароліні, біля вигаданого письменницею міста Барклі-Коув, знайдено труп молодого чоловіка. Підозра у вбивстві падає на Кетрін (Каю) Кларк, з якою чоловік мав романтичні стосунки. Дія переноситься в минуле, коли Кая живе в халупі зі своєю бідною родиною на болоті в 1953 році. Невдаха і п'яниця батько б'є та виганяє з дому свою дружину, поступово тікають з дому старші брати й сестри Каї. Коли Каї виповнюється 7 років, батько теж покидає її. Вона виживає, продаючи мідій крамниці людяного і співчутливого подружжя темношкірих Мейбл і Джеймса Медісон, які стають її хорошими друзями. Жителі міста Барклі-Коув презирливо називають Каю «Болотяною дівчиною» (англ. Marsh Girl; у перекладі студії «Лє Доен» — Болотниця). Кая не ходить до школи. Але її трохи старший друг Тейт Вокер позичає їй книжки та вчить читати й писати. Вони поділяють інтерес до природи і починають романтичні стосунки. Але Тейт їде в коледж і порушує свою обіцянку повернутися до 4 липня. У 1968 році Кая починає стосунки з популярним місцевим квотербеком Чейзом Ендрюсом, який обіцяє їй одруження. Чейз дає Каї невелику мушлю, з якої вона робить підвіску-медальйон і віддає йому. Через рік Тейт повертається до Барклі-Коув, бажаючи відновити стосунки, але Кая вагається чи варто це робити. Кая розриває стосунки з Чейзом, дізнавшись що той уже заручений з іншою дівчиною. Кая публікує свої малюнки та твори про природу, а отримані кошти допомагають їй утримувати обійстя. Її старший брат Джоді повертається та розповідає, що їхня мати померла, так і не зреалізувавши прагнення возз'єднатись зі своїми дітьми. Кая відкидає домагання Чейза та захищається від спроби зґвалтування, поклявшись убити, якщо він не залишить її в спокої. Погрозу випадково чує рибалка. Чейз повертається і трощить кімнати в будинку Каї, а вона ховається в кущах. Поліція дізнається, що в час убивства Кая відвідувала книговидавця у Грінвіллі, але вважає, що це прикриття, а насправді дівчина з'їздила автобусом туди й назад і ще мала час на вбивство Чейза. В 1969 році Каю на суді визнають невинною, за браком доказів. Кая і Тейт проводять разом усе життя. Вона досліджує природу і видає про це ілюстровані книги, її часто відвідує брат Джоді та його родина. Коли їй вже було близько 70 років (за книгою — 64), Кая, пливучи на човні серед своїх улюблених маршів, тихо помирає. Останнім видінням її свідомості вона бачить себе малою, до якої повертається її молода мати. Тейт знаходить Каю мертвою в човні біля їхнього причалу. Упаковуючи речі Каї, Тейт роздивляється щоденник коханої. Поряд із зображенням Чейза він знаходить фразу про те, що в природі не є злочином, коли для виживання жертви іноді необхідна загибель хижака. Там же Тейт бачить прикріплену до листка щоденника підвіску з мушлі, так і не знайдену слідством. Цю мушлю він викидає в воду до безлічі інших мушль, розуміючи, що Кая і справді вбила Чейза. У ролях
ВиробництвоПро екранізацію бестселера Делії Овенс «Там, де співають раки» стало відомо 25 січня 2021 року. Головні ролі виконають Тейлор Джон Сміт, Харріс Дікінсон та Дейзі Едгар-Джонс. Режисером фільму стала Олівія Ньюман, а сценаристом Люсі Алібар[4]. 17 березня 2021 року до акторського складу фільму приєднався Девід Стратейрн[5]. 30 березня 2021 року до акторського складу фільму приєднався Джейсон Ворнер Сміт[6]. У квітні 2021 року до акторського складу приєдналися Гаррет Діллахант, Майкл Хайятт, Ана О'Райлі та Джоджо Регіна[7], а в червні — Ерік Ладен[8]. Зйомки пройшли в Новому Орлеані[9] та Хоумі, штат Луїзіана з 30 березня по 28 червня 2021[10]. Прем'єра фільму відбудеться 24 червня 2022[11]. СприйняттяНа агрегаторі рецензій Rotten Tomatoes 34 % із 212 відгуків критиків є позитивними із середньою оцінкою 5,2/10. Від пересічних глядачів фільм отримав 96 % схвалення. Консенсус критиків вебсайту стверджує: «Дейзі Едгар-Джонс викладається на повну, але „Там, де співають раки“ зрештою не в змозі перетворити свій вихідний матеріал на тонально послідовну драму»[12]. Metacritic, який використовує середньозважене значення, присвоїв фільму середню оцінку 43 зі 100 на основі 46 рецензій критиків, що означає «змішані або посередні відгуки»[13]. Браян Лоурі з CNN писав, що фільм у хорошому сенсі старомодний і нагадує драми 1950-х. «Там, де співають раки» невеликий фільм, який просто правильно слідує книзі-бестселеру, що є частково казкою про диких дітей, частково романтикою, частково таємницею та частково судовою драмою[14]. Згідно з Девідом Ерліхом із IndieWire, «Сором'язлива, але непідступна, наївна, не здаючись дитячою, і співзвучна природі… гра Едгар-Джонс з широко розплющеними очима повністю захоплює нас». Фільм найкраще впливає на глядачів там, де не повторює книгу і центральний любовний трикутник ніколи не втрачає своєї форми[15]. Білдж Ебірі у Vulture відгукнувся, що розслідування вбивства та подальша драма в залі суду є найменш переконливими частинами роману Оуенс, здебільшого як обрамлення для історії життя Каї. Як наслідок, у більшій частині фільму «Де співають раки» глядачі спостерігають за не дуже цікавим і майже заздалегідь визначеним випробуванням, з невеликою напругою чи несподіванкою[16]. Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
