Термез
Термез (узб. Termiz/Термиз; рос. Термез; тадж. Тирмиз; перс. ترمذ) — місто обласного підпорядкування в Узбекистані, центр Сурхандар'їнської області. Населення 136,2 тис. мешканців (1 січня 2014 року).[1]. ГеографіяТермез — найпівденніше місто Узбекистану. Розташовано на правому березі Амудар'ї, по якій проходить кордон з Афганістаном, при впадінні в неї Сурхандар'ї, за 490 км на північний захід від Ташкенту (по дорозі 708 км). За 20 км на захід від міста, нижче за течією Амудар'ї, розташований заповідник Арал-Пайгамбар — острів з тугайними лісами. КліматМісто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних степів. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 30.6 °C (87 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 3.3 °С (38 °F).[2]
ІсторіяДата заснування міста Старого Термеза, розташованого в декількох кілометрах на схід від сучасного міста, не відома. У квітні 2002 року було проведено святкування 2500-річчя міста Термеза[3]. Сучасна назва міста через согд Tarmiδ походить до давньоіранського tara-maiθa-, що означає «місце переходу» (tara- перехід, переправа; maiθa- місце). У давнину тут знаходилася важлива переправа на річці Амудар'я. Ахеменіди, до складу держави яких місто увійшло в VI столітті до Р. Х., вже називали його древнім містом. В 329 році до Р. Х. Олександр Македонський завоював Термез. Пізніше засновник греко-бактрійського царства Деметрій назвав місто Деметріс. У складі Кушанського царства (з I по III століття по Р. Х.) Місто називалося Та-лі-мі (в китайських джерелах Ту-мі, Тамі . У цей період місто стає важливим центром поширення буддизму. В V—VI століттях місто перебувало під владою ефталітів, Сасанідів. З VII століття у місті правила місцева династія термезшахів. В 705 році місто захопили араби. В IX—XII століттях Термез — велике місто, торговий, ремісничий, науковий і культурний центр. У цей час довжина оборонних споруд міста становила 10 кілометрів, було 9 брам. У IX—XII століттях Термез входив до складу держав Газневидів, Сельджукидів і Караханидів. В 1206 році місто увійшло до складу держави Хорезмшахів. В 1220 році після дводенної облоги місто було зруйноване військами Чингізхана. У другій половині XIII століття Термез був відновлений на схід, на правому березі Сурхандар'ї, входив до складу держави Тимуридів, потім Шейбанідів. До другої половини XVIII століття місто прийшов в запустіння, в околицях древнього міста населеними залишилися тільки кишлаки Салават і Паттакесар (Паттагіссар). У січні 1893 року землі у кишлаку Паттагіссар були передані Бухарським еміратом російському уряду для будівництва на цьому місці прикордонного військового укріплення. Був побудований річковий порт на Амудар'ї. В 1928 році, Паттагіссар отримав давню назву Термез. В 1929 році кишлак отримав статус міста. Під час афганської кампанії Термез був важливою військовою базою, був побудований військовий аеродром, автомобільно-залізничний міст через Амудар'ю («Міст Дружби»). ТранспортПоруч з Термезом знаходиться «Міст Дружби» — єдиний на державному кордоні Узбекистану з Афганістаном, що з'єднує Термез з містом Хайратон (60 км до Мазарі-Шарифа). Міжнародний річковий порт. Залізнична станція. Аеропорт. За 40 км на північний схід від Термеза розташований військовий аеродром «Какайди». У липні 2009 року прийнято рішення про створення «регіонального залізничного вузла Термез», який стане одним з основних пунктів в планованому НАТО транзиті небойових вантажів до Афганістану. Транзит має здійснюватися через території Росії, Казахстану і Узбекистану, в обхід Туркменістану, через прокладену в 2009 році магістраль Ташгузар-Байсун-Кумкурган[4]. КультураУ Термезі діє археологічний музей. Також в місті є пам'ятник герою народних епосів Алпамишу. Туристичні пам'яткиАрхітектурні пам'ятки I—III століть н. е. - буддистський комплекс Кара-Тепе.
У селищі Шерабад (60 км на північ від Термеза) розташований мавзолей мусульманського богослова IX століття, упорядника хадиса Абу Іси ат-Тірмізі. Уродженці
Див. такожПримітки
Information related to Термез |