Найдавніші відомі сліди перебування людини на зарашній території міста Тихи відносяться до кам'яної доби приблизний вік яких належить до 310 000 до 40 000 років до нашої ери. Доказом того, що в епоху середньовіччя тут були людські поселення є відкритий в міжвоєний час, і досліджуване археологами в шістдесятих XX роках, кладовище на межах району Цієльміц.
Перша згадка про місто сягає 1467 року. Є ця згадка в протоколі міста Пщина, в якому записано між іншими інформацію про витрати пщинської ради гміни. Під датою 1467 записано латинською мовою наступне: „Домінікові з Тихів ми дали 5 грошей за черепицю”(пол.„Dominikowi z Tychów daliśmy 5 groszy za gonty”).
Під час другої світової війни Тихи також з польською частиною верхньої сілезії було приєднено до Третього Райху. Нацистські архітектори планували побудувати нову, репрезентативну столицю німецької Верхньої Сілезії в Тихах[3]. В місцевості від 1942 року функціонувала одна з мереж концентраційних таборів, якою керував Гауптман Вольксдойче Міттельстель, призначених для поляків у Сілезії–Поленлагер Тіхау. 28 січня 1945 року Червона Армія увійшла та звільнила від німців Тихи.
В 1945–1954 роках щодо сільської гміни Тихи 4 жовтня 1950 призидіум ради міністрів прийняло постанову про розширення Тихів. Через місяць, 8 листопада, Прем'єр-міністр Польщі видав розпорядження про справу надання гміни Тихи міського статусу 1 січня 1951 року. В межі міста було включено Папроцани та Вілковиє. Розпочалася розбудова міста- Нове Тихи,яке повино було вионати роль міста-супитника для Верхньосілезького промислового району. Перша побудова житлового комплексу було позначено літерою „A”. Згодом житлові комплекси були названі відповідно до літер алфавіту. Автором цього проекту „A” був Тадеуш Теодоровіч-Тодоровський. Головними проєктантами міста Нове Тихи були архітектори Ханна Адамчевська-Вейхерт та Казімєш Вейхерт.
Українці в Тихах
Українські сторінки історії міста є відносно молодими. Перші українці (солдати польського війська) можуть бути пов'язані з цим містечком під час вересневої кампанії 1939 р., коли в околицях міста біля Вир точилася прикордонна битва з німцями, яка разом з битвою під Пщиною вирішила долю Верхньої Сілезії та Кракова. Адже, наприклад, на монументі оборонцям розташованої неподалік Божої гори зазначено прізвище загиблого солдата українця Павла Стернічука з Рівного віком 22 роки. В значній кількості українці опинилися в Тихах після 1947 р. внаслідок результатів злочинної акції "Вісла" та інших переміщень та імміграційних процесів. В Тихах знаходиться вагома праця Юрія Новосільського – розписи костелу св. Духа (нажаль, не закінчені). У міському музеї в Тихах зберігаються проекти цих розписів. В місті діє пункт українських греко-католицьких богослужінь[4][5].
Клімат
Район, в якому лежить Тихи, розташований в кліматичному регіоні малопольщі. Характеризується він гірським мікрокліматом з великим впливом польських гір — для міста це хребет Бескид-Шленський та Живецький.
Середньорічна температура дорівнює приблизно +7,7 °C, а річні опороди становлять 800 мм.
Середня температура липня це 17,5 °C, а середнятемпература –3,7 °C[6]
Характерним явищем для міста Тихи є вітри, які дмуть майже кожного дня, тому Тихи часто називають містом протягів. Впливає на це серед іншого положення міста у підніжжя гір”, а також Моравська брама. Характерним явищем є також численні шторми та великі і часто раптові зміни погоди в цій місцевості. До Тихув також сягають сильні хальні вітри із близькорозташованих Бескидів, які найчастіше віють в осінні та весняні періоди. Звісно вони не такі сильні як в Бескидах, або ж в Бельсько-Бялій, але можуть досягати навіть 30–32 м/с, або ж 120 км/год, однак такої швидкості в Тихах вини сягають вкрай рідко.
В межах міста є близько 150 га планово посаджених зелених насаджень (окрім зелених насаджень на територіях, що перебувають під управлінням житлово-будівельних кооперативів та МЗБМ). Парки займають 42,2 га,а сквери 32,5 га. Решта інших земель це публічна місцевість.
Парки та сквери на теренах міста:
Парк культури біля вулиці Катовицької (ткзв. Парк Броварніяни)
1930 – відкриття довоєнного пам'ятника Сілезького Повстанця
20 листопада 1933 – ухвала Сілезької Воєводзької Ради про надення Тихам прав міської гміни
1 січня 1934 – надання Тихам прав міської гміни
1939 – утворення профспілки Książęce Browary S.A.
28 січня 1945 – звільнення Тихів Червоною Армією
4 жовтня 1950 – ухвала президіуму управління плану розбудови міста Тихи
1950 – зміна гербу міста з образом мура побудованого з червоної цегли та з зміщеним на шорі написом „ТИХИ”, а такожсхрешеним в правому верхньому куті молотом та кайлом
1951 – вдруге визнання за Тихами міських прав
1953 – створення Підприємства з вироблення обладнання для вугільної промисловості
1953 – створення першого ліцею, доступного для навчання усім в Тихах
1956 – створення Трудового кооперативу "П'єзоелектроніка"
1957 – створення Підприємства з вироблення холодильників (перший в Польщі закоад із виробництва холодильників)
29 липня 2016 – відкриття в середині міського Стадіону тиськ галереї спорту, відділу Міського Музею
30 квітня 2018 - відкриття Водного Парку Тихи,
1 січня 2019 інтеграція публічного транспорту в рамках Верхньосілезької-загленбовської метрополії – КЗК ГОП, МЗК Тихи і МЗКП Тароновські гори були об'єднані в Управління Метрополітального Транспорту
Місто розташовується також на перехресті шляхів Варшава — Відень та крайової дороги Ополе — Краків. На відстані 12 км від Тихів проходить автострада A4.
Місто оточують з півдня, сходу та заходу пщинські ліси, які є залишком пщинської пущі, а на північ від міста розташовані Катовіцько-Муровицькі Ліси, які являють собою фрагмент південної частини лісного захисного поясу ВПР.
Пам'ятки
Памятки приклади
Згідно з реєстром пам’яток НІП[10] в списку пам’яток є такі об’єкти:
житлово-адміністративна будівля з 2 половини XIX ст,
виробнича будинок з середини 19 століття,
господарчий будинок з 1787 року;
будинок колишнього млину, вул. Старокостельна 32, № реєстр.: A/593/2020 з 17.01.2020[12].
Демографія
Населення в місті Тихи та його демографічний розвиток тісно пов'язаний із включенням навколишніх селищ в склад міста та розширенням міста. В 1975 році кількість містян перевищила 135 тисяч осіб. В цьому ж році було включено до Тихів: Берунь, Імелін, Лендзіни, гміну Коб'юр та гміну Вири. Через два роки було включено гміну Бойшови, проте було виключено Імелін. В 1991 році було виключено Берунь, Лендзіни, гміну Бойшови, гміну Коб'юр та гміну Вири. Найбільшою популяцією місто могло похвалитися в 1990 році – 191 723 мешканців.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[13][14]:
↑Архівована копія(PDF). Архів оригіналу(PDF) за 8 липня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)