У 1837—1845 і 1867—1912 роках було центром Сідлецької губерніїРосійської імперії, до якого входила етнічно українська частина Підляшшя[6]. У 1860-х роках російська влада заснувала в місті російську гімназію, у якій навчалося багато українців-підляшан[6]. Засновану російським царизмом в'язницю польська влада в міжвоєнний період використовувала для утримання українських політв'язнів. При переганянні до Берестя вночі з 10 на 11 вересня1939 року в'язні розстріляні охороною.
У першій половині вересня 1939 року німці захопили Сідлець, але вже 29 вересня за пактом Ріббентропа-Молотова передали його радянській 8-ій стрілецькій дивізії 23-го стрілецького корпусу[8]. Однак Сталін обміняв Закерзоння на Литву і 6 жовтня СРСР назад віддав Сідлець німцям. Під час Другої світової війни в місті діяв Український допомоговий комітет[9].
Нечуй-Левицький Іван Семенович (1838—1918) — український прозаїк, перекладач, письменник, у 1861—1872 роках працював учителем у російській гімназії[6].
↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.