Сабинів

Місто Сабинів словац. Sabinov d:Кат:[4] ±к:нп, засновані 1248 ±к:нп, засновані 1248
герб прапор
Площа в Сабинові
Основні дані
49°06′ пн. ш. 21°06′ сх. д.H G O
Країна	Словаччина
Край	Пряшівський
Окрес	Сабинів → SPARQL ←
Столиця для	Сабінов
Перша згадка	1248
Засновано	1248
Водойма	Ториса  (річка)
Висота над р.м.	320 м
Площа	23,38 км² (2023)[2]
Населення	12 169 (2023)[1]
· густота	521,37 осіб/км² (2023)[3]
Міста-побратими	Седльці, Чубук[d], Кендерешd, Собеславd
Телефонний код	+421-051
Автомоб. ном.	SB
Поштовий індекс	083 01
Місцева влада
Адреса	Mestský úrad Námestie slobody 57 083 01 Sabinov
Вебсторінка	sabinov.sk
Голова[6]	Петер Молчанd
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	SK0418525146[7]
OpenStreetMap	r2277122  ·R
GeoNames	723674
Транспорт, відстані
До крайового центру
— фізична	15 км
До Братислави
— фізична	312 км
Карта
Сабинів (Пряшівський край)
Джерела:
Енциклопедичний словник Маєра, 4 видання (1885—1890)d
Сабинів у Вікісховищі

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сабинів

Сабинів, або Сабінов (словац. Sabinov) — місто в Словаччині, Сабинівському окрузі Пряшівського краю, адміністративний центр округу.

Розташоване в північно—східній частині Словаччини в Шариській долині на лівому березі Ториси. Протікають Червений потік; Якубованський потік; Телек і Дреницький потік^[8][9][10].

Вперше згадується у 1248 році. За Кубійовичем через Сабинів проходить межа української етнічної території.^[11]

У місті працюють 4 дитячі садки, 2 початкові школи, 3 середні школи, в тому числі 1 гімназія.

• парафіяльий готичний костел з початку 14 століття, кілька разів перебудований в стилі пізньої готики та ренесансу, в якому є кілька статуй майстра Павла з Левочі.
• римо-католицький костел, первісно каплиця з 1375 року, розширена у 1484 році, у 1739 році перебудована в стилі бароко.
• протестантська кірха (первісно німецька) з 1796—1802 рр.
• протестантська кірха (первісно словацька) з 1820 року,
• греко-католицька церква Найсвятішого серця Ісуса з 1902—1904 рр.
• каплиця з 1854 року,
• каплиця на цвинтарі з 1781 року,

• залишки оборонного муру з 15—16 століття
• міщанські будинки в стилі пізньої готики, ренесансу та бароко,
• будинок колишнього ліцею, у 1745–1784 рр. перебудований в стилі ренесансу для потреб гімназії піярів
• дзвіниця з 1657 року в стилі ренесансу
• пам'ятна дошка Богушові Носаку-Незабудову — поетові, редактору Словацьких національних новин, одному з найвизначніших представників словацько—українських літературних зв'язків, який у 1848 році переклав словацькою мовою і опублікував у пресі «Думу про втечу трьох братів з Азова». З подорожі на Закарпаття початком 40—их рр. 19 століття в словацькому часописі «Орол татранський» опублікував цінну репортаж з назвою «Листи з незнайомої країни» (словац. Listy z neznámej zeme).

У місті проживають 12 622 особи.

Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року):

• словаки — 90,62 %
• цигани — 6,40 %
• чехи — 0,48 %
• українці — 0,41 %
• русини — 0,36 %
• угорці — 0,06 %
• поляки — 0,05 %
• німці — 0,01 %
• моравці — 0,01 %
• сілезці — 0,01 %

Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:

• римо-католики — 74,08 %,
• греко-католики — 10,53 %,
• протестанти — 4,16 %,
• православні — 1,51 %,
• не вважають себе вірянами або не належать до жодної вищезгаданої конфесії — 8,63 %

• Сайт міста [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.] (словац.)
• дані про місто на сайті www.e-obce.sk [Архівовано 7 червня 2013 у Wayback Machine.]
• дані про національний та конфесійний склад населення на сайті Статистичного уряду Словаччини^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.