Тихоокеанський флот Росії

Тихоокеанський флот ВМФ Росії
Тихоокеанський флот ВМФ Росії
	Велика емблема Тихоокеанського флоту; ВМФ Росії
На службі	з 11 січня 1935 року
Належність	Міністерство оборони Російської Федерації
Вид	Військово-морський флот Російської Федерації
Тип	військово-морський флот
Гарнізон/Штаб	Владивосток
Почесні найменування
Командування
Командувач Тихоокеанським флотом	адмірал Авакянц Сергій Йосипович
	Медіафайли на Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тихоокеанський флот.

Червонопрапорний Тихоокеанський флот (рос. Краснознамённый Тихоокеанский флот) — оперативно-стратегічне об'єднання Військово-морського флоту Росії на Тихому океані у складі Східного військового округу.

Історія

Утворений в січні 1935 року шляхом перейменування морських сил Далекого Сходу.

Командувачі

Вікторов Михайло Володимирович (квітень 1932 - червень 1937), флагман флоту 1 рангу (з 11.1935)
Кірєєв Григорій Петрович (червень 1937 - січень 1938), флагман флоту 2 рангу
Кузнецов Микола Герасимович (січень 1938 - березень 1939), флагман 2 рангу
Юмашев І. С. (червень 1941 — до кінця радянсько-японської війни), віце-адмірал, з травня 1943 адмірал

Структура

Приморська флотилія різнорідних сил (штаб — Фокіно)

36-а дивізія надводних кораблів (база — Фокіно)

Тип	Бортовий номер	Найменування	У складі флоту	Стан
Крейсери
важкий атомний ракетний крейсер проєкту 1144.2	015	«Адмірал Лазарєв» «Адмирал Лазарев»	з 31 жовтня 1984 року^[2]	в ремонті
ракетний крейсер проєкту 1164	011	«Варяґ» «Варяг»	з 25 грудня 1989 року^[3]	в строю
Ескадрені міноносці

Угруповання військ і сил на північному сході (штаб — Петропавловськ-Камчатський)

16-я ескадра підводних човнів (штаб — Вілючинськ)

10-а дивізія підводних човнів (база — бухта Крашеніннікова)
25-а дивізія підводних човнів (база — бухта Крашеніннікова)

До складу Тихоокеанського флоту входять:

3 атомних ракетних підводних крейсера стратегічного призначення пр. 667БДР]],
5 атомних підводних човнів з крилатими ракетами пр. 949А,
5 атомних підводних човнів пр. 971,
8 дизельних підводних човнів пр. 877,
1 ракетний крейсер «Варяг» пр. 1164
1 важкий атомний ракетний крейсер «Адмірал Лазарєв» пр. 1144 знаходиться в консервації,
1 есмінець пр. 956 (ще 3 в консервації),
4 великих протичовнових корабля пр. 1155,
8 малих протичовнових кораблів пр. 1124М,
4 малих ракетних кораблі пр. 12341,
10 ракетних катерів пр. 12411,
9 тральщиків,
4 великі десантні кораблі (один пр. 1171, два пр. 775, один пр. 775М)^[4].

Література

Доценко В. Д., Гетманец Г. М. «Флот в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.» изд. Эксмо, Спб, Terra Fantastica, 2005
Боевой путь Советского Военно-морского флота, М., 1974;
Тихоокеанский флот, М., 1966.

Примітки

Посилання

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тихоокеанський флот Росії

Це незавершена стаття про військово-морський флот.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Командующий Тихоокеанским флотом

[2] Тяжелые атомные ракетные крейсера, Проект 1144, шифр «Орлан», Проект 11442

[3] Ракетные крейсера Проект 1164, шифр «Атлант», Проект 11641

[4] tml Александр Храмчихин о Восточном военном округе, силы которого заметно уступают соседним государствам, особенно Китаю — Русская планета^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[1]

[2]

[3]

[4]