Ромеро народився в місті Енкарнасьйон, в родині Еміліо Ромеро і Рози Ізабель Перейри.
Закінчив із золотою медаллю Національний коледж столиці і продовжив навчання у Військовій академії в Буенос-Айресі.
Пізніше вивчав архітектуру в Університеті Ла-Плати, а також підвищував кваліфікацію в Парижі, Франція.
Після повернення Ромеро з Франції уряд перебував під контролем опонентів «Колорадос» — Ліберальної партії. Чакська війна (1932-1935) на час припинила розбіжності в політичній сфері, що дозволило президенту Еусебіо Аялі консолідувати ресурси країни для перемоги у війні.
Тодішній командувач армією Парагваю Хосе Фелікс Естіґаррібія призначив Ромеро начальником розвідки штабу.
На початку 1950-х Ромеро знову очолив свою партію.
Після повалення президента Федеріко Чавеса4 травня1954 в результаті військового перевороту на чолі з Альфредо Стресснером, земляком Ромеро, протягом 4 днів країна перебувала без президента, поки йшли інтенсивні політичні переговори.
Нарешті, в результаті компромісу між армією і цивільними Ромеро Перейра взяв на себе повноваження як тимчасовий президент до найближчих виборів.
