Улоговина Великих озер
49°18′39″ пн. ш. 92°38′15″ сх. д. / 49.3108° пн. ш. 92.6376° сх. д. Улоговина Великих озер (монг. Их нууруудын хотгор, Ikh Nuuruudyn Khotgor) — велика тектонічна улоговина на заході Монголії і півдні республіки Тува, Росія. Входить до складу Центрально-Азійського внутрішнього басейну. ГеографіяУлоговина обмежена хребтами Монгольського і Гобійського Алтаю на півдні і заході, відрогами хребта Хангай на сході і хребтом Танну-Ула на півночі. На південь від улоговини розташована пустельна западина Шаргай Гобі. Протяжність улоговини з півночі на південь становить 160 км, з заходу на схід — 600 км. Загальна площа перевищує 100 тис. км²;. Висота коливається від 750 до 2000 м. У північній частині улоговини проходить невеликий хребет Хан-Хухийн-Нуруу, що відокремлює басейн озера Убсу-Нур від іншої частини улоговини. Основні форми рельєфу в районі улоговини Великих озер:
ГідрографіяНизовину улоговини заповнюють численні озера, найбільші з них
Долини річок, при виході в улоговину утворюють широкі дельти. Основні річки: Кобдо, Завхан, Тесийн-Гол. Клімат, флора і фаунаКлімат в улоговини різко континентальний, зафіксований мінімум температури становить -50 °С, максимум +35 °C. Середньорічна норма опадів у центральній і південній частинах становить 100–150 мм, переважний ландшафт — напівпустелі і пустелі. У гірських областях і на півночі опадів випадає до 350 мм на рік, рівнинні частини зайняті степами. На території регіона розвинене пасовищне тваринництво, а на окремих ділянках — зрошувальне землеробство. Над улоговиною проходить центрально-азійський шлях міграції водних птахів Західного та Середнього Сибіру. Також на території западини живе кілька глобально рідкісних видів, у тому числі сніговий барс і гірський баран — аргалі. Посилання
|