Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Улуг-Хемський кожуун

Улуг-Хемський кожуун

Улуг-Хем кожуун

 Редагувати інформацію у Вікіданих
Прапор
Адм. центр місто Шагонар
Країна Росія
Регіон Тива
Населення
 - повне 18908 (2015)
Площа
 - повна 5335,4 км² км²
Дата заснування 20 вересня 1923 Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Улуг-Хемський кожуун

Улуг-Хемський кожуун (тив.: Улуг-Хем кожуун) — район республіки Тива Російської Федерації. Центр — місто Шагонар.

Загальні дані

Улуг-Хемський кожуун утворений у 1923 році, розташований у центральній частині республіки. Північна межа кожууна проходить по Куртушбинському хребту є південною межею Красноярського краю та по Уюкському хребту, який є південною межею Пій-Хемського кожууна. На півдні межує з Овюрським та Тес-Хемським кожуунами. Межа між Улуг-Хемським та Овюрським кожуунами проходить по хребту Західний Тану-Ола, з Тес-Хемським — Східний Тану-Ола. На північному сході межує з Кизилським кожууном, на південному сході з Чеди-Хольським, на південному заході з Дзун-Хемчикським, на заході та північному заході з Чаа-Хольським кожууном.

Адміністративний поділ

Загальна площа Улуг-Хемського кожууна складає 5335,4 км кв., чисельність населення станом на 2015 рік — 18908 чоловік, щільність 3,6 чол. на км. кв. На території кожууна є міське та 9 сільських поселень з 23 населеними пунктами. Адміністративним центром є місто Шагонар, воно розташовано на відстані 115 км від центру республіки м. Кизила.

Рельєф

Рельєф в основному середньо гірський та низько гірський. Широкі міжгірські долини є основними землями, які використовуються для зрошуваного землеробства із злаковими та овочевими сільськогосподарськими культурами. Висота над рівнем моря досягає 2927 м.

Клімат

Клімат різко-континентальний. Середньорічна температура повітря −15С, абсолютний мінімум −43С, абсолютний максимум +34,4 С, річна кількість опадів 219 мм, висота снігового покрову 25 см, період активної вегетації 125 днів.

Гідрографія

Основні річки Верхній Єнісей (Улуг-Хем) та його притоки: Ежим, Барик, Ейлиг-Хем, Торгали, Шагонар. Окрім того є Саяно-Шушенське водосховище та невеликі запаси мінеральних вод. Режим річок визначається континентальністю клімату та гірським характером рельєфом. 70-80% річного стоку річки отримують за рахунок весняно-літнього танення снігового покрову у середньо гірському поясі а також за рахунок танення мерзлоти та літніх опадів, які викликають в окремі роки паводки. Ресурси мінеральних вод освоєні слабо.

Корисні копалини

Вугілля, залізо, барит, флюорит, стронцій, рідкісноземельні метали, гравій та піщано-гравійна суміш для виробництва бетону, пісок, глина та суглинки для виробництва цегли. Однак з розвіданих родовищ використовується тільки Хайирканське родовище вапняку

Економіка

Основою економіки є сільське господарство, провідну роль в якому відіграє тваринництво, яке в свою представлено вівчарством та козівництвом з розвинутим скотарством. Рослинництво спеціалізується на виробництві зерна, кормів, картоплі та овочів. Основними виробниками сільськогосподарської продукції є кооперативи.

Соціальна сфера

Кожуун має розвинуту транспортну мережу, яка зв'язує всі населені пункти з кожуунним центром. Окрім того є великий лісгосп, метеостанція, друкарня місцевої газети. Соціальна сфера представлена будинком культури, центральною лікарнею, школами, гімназією, дитячою спортивною школою та школою мистецтв та дошкільними установами. Окрім того кожуун віддалений від великих економічних районів, залізничних вузлів та промислових центрів. Відстань від районного центру до найближчих залізничних станцій — відповідно 541 км (Абаза) та 548 км (Абакан). [1]

Примітки

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 19 вересня 2015. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2015-03-29 у Wayback Machine.]
Index: pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve 
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Kembali kehalaman sebelumnya