Урицький Михайло Якович
Михайло Якович Урицький ( 3 червня 1965 ) — український театральний режисер, викладач Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого . Лауреат міжнародних фестивалів та театральних премій.
Середню школу закінчив у Сімферополі . Вищу освіту здобував з 1982 по 1988 року в Харківському інституті мистецтв ім. Івана Котляревського (актор театру ляльок). Режисерський диплом театру ляльок отримав у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого . Автор наукової роботи «Особливості психологічного сприйняття різних форм театру ляльок дітьми дошкільного віку».
Сім років працював актором у Кримському театрі ляльок (Сімферополь ) під керівництвом режисера Бориса Азарова [ 1] [ 2] [ 3]
На запрошення Сергія Єфремова , художнього керівника Київського муніципального академічного театру ляльок , переїхав до Київа , де на посаді режисера-постановника цього театру працював з 2006 по 2018 роки[ 4]
Реалізовує постановки в театрах України (Київ [ 5] Миколаїв [ 6] Одеса [ 7] Полтава , Сімферополь , Росії (Волгоград [ 8] Йошкар-Ола [ 9] Краснодар , Махачкала [ 10] Набережні Човни [ 11] Тула ), Білорусі (Молодечно ), Литві (Паневежис ), Словаччині (Кошиці ) та інших. За власним визнанням, улюбленим автором є Ганс Крістіан Андерсен , казки якого стали основою більш ніж 10 поставлених ним вистав.
Суттєву увагу у своїх постановках приділяє творчості сучасного французького письменника, драматурга, філософа Еріка-Емманюеля Шмітта . Починаючи з постановок вистави «Оскар» за романом «Оскар і рожева пані» , звертається до роману «Діти Ноя» — постановка на сцені львського тетару «І люди, і ляльки» стала сценічним першопрочитанням твору[ 12] [ 13]
Крім режисерської роботи є громадським діячем. Декілька років займав посаду віце-президента та голови комісії з захисту професійних, соціальних і матеріальних інтересів членів UNIMA -Україна[ 14] [ 15]
Педагогічна діяльність. З 2008 року — викладач Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого [ 16] Сергія Єфремова , згодом — самостійний набір курсу. Викладає слухачам спеціальностей «Актор театру ляльок» та «Режисура театру ляльок». Серед випускників — режисери Людмила Земелько (Вінницький обласний академічний театр ляльок )[ 17] Тетяна Казанцева , Павло Борисьонок, Марія Сеньків (дебют-2017 на професійній сцені — Зейнаб в мюзиклі «Алі-Баба»[ 18]
Кримський академічний театр ляльок (Сімферополь )
Театр казки «Арлекіно» (м. Сімферополь ) Київський муніципальний академічний театр ляльок 2006 , 11 листопада — «Горбоконик» за мотивами казки Петра Єршова (худ. О. Виходцевська, комп. О. Ходаковський) 2008 , 28 вересня — «Непохитний олов'яний солдатик» Всеволода Данилевича за однойменною казкою Ганса Крістіана Андерсена (худ. Микола Данько , комп. Сергій Балакін) 2009 , 26 грудня — «Чарівна скрипка» Сергія Ковальова за мотивами білоруських казок (худ. Віра Задорожня, комп. В'ячеслав Полянський ) 2011 , 5 січня — «Любов до трьох апельсинів» Вікторії Сердюченко за однойменною п'єсою Карло Ґоцці (худ. Людмила Рестенко) 2012 , 10 березня — «Дюймовочка» Михайла Урицького за однойменною казкою Ганса Крістіана Андерсена (худ. Віра Задорожня. Вистава — лауреат премії «Київська пектораль» за 2012 рік) [ 21] 2013 , 1 червня — «Сонячний промінчик» Атанаса Попеску (худ. Микола Данько ) 2013, 7 вересня — «Красуня і сміливець» за п'єсою «Рахую до п'яти» Михайла Бартенєва (худ. Віра Задорожня, комп. Анатолій Шух)
2014 , 1 червня — «Коза-Дереза» Михайла Супоніна за мотивами однойменної народної казки (український переклад Богдани Бойко, худ. Віра Задорожня) [ 22] 2014, 27 грудня — «Снігова квітка» Сергія Козлова (Режисер вистави. Постановка Сергія Єфремова , худ. Віра Задорожня, компо. Тимур Полянський. Вистава — лауреат премії «Київська пектораль» за 2014 рік)
2015 , 5 вересня — «Чому довгий ніс у слона» Галини Владичіної за мотивами казки Редьярда Кіплінга (український переклад Ігоря Знаменського, худ. Микола Данько . Вистава — лауреат премії «Київська пектораль» за 2015 рік) 2015, 21 листопада — «Оскар» Михайла Урицького за романом Оскар і рожева пані Еріка-Емманюеля Шмітта (український переклад Олени Борисюк, худ. Ольга Філончук, у виставі звучать пісні Земфіри . Вистава — лауреат премії «Київська пектораль» за 2015 рік) [ 23]
2016 , 19 листопада — «Легенда про Північне сяйво» за мотивами «Північної казки» Інни Заграєвської (український переклад Григорія Усача , худ. В’ячеслав Поляков) [ 24] 2017 , 16 вересня — «Алі-Баба» мюзикл Веніаміна Смєхова (український переклад Володимира Підцерковного, худ. Микола Данько , комп. Володимир Бистряков ) [ 25] 2017 , 17 грудня — «Принцеса на даху» Ольги Байбак за мотивами казки Елінор Фарьеон (худ. Наталія Ягупова) [ 26] Миколаївський обласний театр ляльок Навчальний театр університету ім. Івана Карпенка-Карого Одеський обласний театр ляльок Київський державний академічний театр ляльок Львівський академічний театр «І люди, ляльки» Різні театри 2006 — «Попелюшка» С. Куралеха за мотивами однойменної казки Шарля Перро (Полтавський академічний обласний театр ляльок ) (худ. Неллі Полякова, комп. Анатолій Шух) [ 40] 2016 , 28 грудня — «Пригоди Буратіно» за казкою Олексія Толстого (Київський національний академічний театр оперети ) (худ. Микола Данько , комп. Олексій Рибников ) [ 41] [ 42] 2018 , 27 червня — «Про Івана і Кота» Руслана Нєупокоєва за мотивами української казки «Про Івана Багатого» (Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок імені Марійки Підгірянки ) (худ. Микола Данько , комп. В. Маник) 2020 , 22 жовтня — «Як нотки пісеньку складали» Ірини Гарець (Львівський обласний театр ляльок ) (худ. Єлизавета Селицька, комп. Тимур Полянський) . Інклюзивна бейбі-вистава2022 , 19 листопада — «Чумацький шлях» Сергія Брижаня (Рівненський академічний обласний театр ляльок )[ 43] 2023 , 6 травня — «Намалюй мені літак» Михайла Урицького за мотивами однойменної новели Еріка-Емманюеля Шмітта (Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра )[ 44] [ 45] [ 46] 2024 , 11 лютого — «Казка про рудого чорта та козацький рід» Сашка Лірника (Волинський академічний обласний театр ляльок , м. Луцьк )[ 47] [ 48] Волгоградський обласний театр ляльок Набережночелнінський державний театр ляльок Дагестанський державний театр ляльок (м. Махачкала )Тульський державний театр ляльок Різні театри Мінський обласний театр ляльок «Батлейка», м. Молодечно Кишинівський республіканський театр ляльок «Licuric» 2017 — «Герой для Білочки» Михайла Бартенєва (худ. Віра Задорожня, композитор Анатолій Шух) 2024 , 17 липня — «Попелюшка» за мотивами однойменної казки Шарля Перро (худ. Марія Погребняк, композитор Тимур Полянський) Кишинівський муніципальний театр ляльок «Гугуце» Ляльковий театр у Кошицях (Bábkové divadlo Košice, м. Кошиці ) «На колесах», м. Паневежис 2014 — «Pusantros saujelės» / «Півтори жмені» Неллі Осипової (худ. Олексій Мітрофанов) [ 69]
↑ Радіопрограма українського радіо «Прості істини», ведуча Тамара Отовська . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 вересня 2017 .↑ Радіопрограма українського радіо «За лаштунками» від 15 березня 2015 року, ведуча В.М. Доленко . Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 30 вересня 2017 .↑ Підприємство Театр казки «Арлекіно» . Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 .↑ Катерина КОНСТАНТИНОВА (12 жовтня 2018). Михайло Урицький: «У нас не контрактна система, а рабовласницький лад» (укр.) . «Дзеркало тижня» №38оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 19 січня 2022 . ↑ Вікторія ІЛЬКІВ (4 червня 2015). Ой, летіли дикі гуси… (укр.) . «Ж-л «Театрально-концертний Київ» (червень-липень, 2015) . Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 2017-9-30 . ↑ Міколаївській театр ляльок . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 вересня 2017 .[Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine .] ↑ Мария ГУДЫМА (21 листопада 2013). Оскар для розовой мамы (рос.) . «Вечерняя Одесса» . Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 30 вересня 2017 . ↑ Певец Гасан стал героем фестиваля [Архівовано 2017-09-17 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Ирина СУВОРОВА (24 вересня 2014). Вечера на патриаршей (рос.) . Г-та «Йошкар-Ола» . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 вересня 2017 . [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine .] ↑ Татьяна ДАНИЛОВА (20 вересня 2012). В фарватере «Серебряного осетра» (рос.) . Областные Вести . Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 30 вересня 2017 . [Архівовано 2014-08-03 у Wayback Machine .] ↑ Набережночелнинский государственный театр кукол готовит к показу два спектакля [Архівовано 2017-09-18 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (4 вересня 2020). ШМІТТологія українського театру (укр.) . Портал «Театральна риболовля» . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022 . ↑ ІІІ Фестиваль сучасної драматургії презентує відеозапис читки «Намалюй мені літак» . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022 .↑ Закарпатський «Тричі славний розбійник Пинтя» переміг на всеукраїнському огляді-конкурсі вистав театрів ляльок . Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 .↑ В Києві пройшов День української казки . Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 .↑ Кафедра акторського мистецтва та режисури театру ляльок . Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 .[Архівовано 2017-09-24 у Wayback Machine .] ↑ З історії Вінницького обласного театру ляльок . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 .[Архівовано 2017-09-17 у Wayback Machine .] ↑ «Ранок з Культурою» від 07.09.2017 ↑ Виктория Куренкова Иван Ковальчук Крымский театр кукол, 80-е, 90-е годы [Архівовано 2014-02-13 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Театр сказки «Арлекино». О театре [Архівовано 2017-10-01 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ «Киевскую Пектораль» вручили лучшим в театральном искусстве (рос.) . «Дзеркало тижня» оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 30 вересня 2017 .↑ Репортаж с премьеры спектакля «Коза-Дереза» в программе «Наш час» YouTube ↑ «Оскар» . Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 .↑ «"Легенда про північне сяйво". Реінкарнація» . Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 .↑ «Перська мініатюра оживе на сцені Київського муніципального академічного театру ляльок» . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 .↑ Новини: Культура 14 грудня 2017 . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017 .[Архівовано 2017-12-22 у Wayback Machine .] ↑ Николаевский кукольный театр. «Гадкий утёнок» [Архівовано 2017-10-09 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Николаевский кукольный театр. «Гуси-лебеди» [Архівовано 2017-09-12 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ 12.02.2020. Новий день. Інклюзивні вистави та вистави для дорослих у театрі ляльок ↑ «Оскар и Розовая Дама» на фестивале «Подільська лялька-2013» ↑ Людмила ТОМЕНЧУК (14 травня 2013). Михаил Урицкий (рос.) . «Артерия творчества» . Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 . ↑ Одесский театр кукол. «Оскар и Розовая Дама» [Архівовано 2017-12-25 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Одесский театр кукол. «Слонёнок» [Архівовано 2019-05-04 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Инна ИЩУК (30 січня 2015). Слоненок — черно-белая премьера Одесского театра кукол (рос.) . Отдыхаем и путешествуем . Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 30 вересня 2017 . [Архівовано 2016-08-19 у Wayback Machine .] ↑ Київський державний академічний театр ляльок. «Гуси-лебеді» . Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 .↑ Прем'єра вистави «Гидке каченя» . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 .[Архівовано 2017-09-17 у Wayback Machine .] ↑ Тетяна КОЗИРЄВА (25 лютого 2020). Зачіпати за живе (укр.) . «Збруч» оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020 . ↑ Тетяна КОЗИРЕВА (23 липня 2020). Михайло УРИЦЬКИЙ: «Ми працюємо з людськими емоціями». У Львові тривають роботи над виставою «Діти Ноя» за Шміттом (укр.) . «День» №136оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 27 липня 2020 . ↑ Тетяна КОЗИРЕВА (26 липня 2020). Олексій Кравчук: «Потрібно спокійно займатися своєю справою». Директор львівського Театру естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» – про прем’єру, відпустку і плани на новий сезон (укр.) . «День» оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 27 липня 2020 . ↑ Полтавський театр ляльок. «Попелюшка» . Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 .[Архівовано 2017-10-01 у Wayback Machine .] ↑ Київський національний академічний театр оперети «Пригоди Буратіно» . Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 1 жовтня 2017 .[Архівовано 2019-05-04 у Wayback Machine .] ↑ «Пригоди Буратіно» — прем'єра Національної оперети України у програмі «Ранок з Культурою» . Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 30 вересня 2017 .↑ Ольга ШЕВЧУК (18 листопада 2022). Чумацький шлях в театрі ляльок (18.11.2022) Українське радіо Рівне (укр.) . «Суспільне Рівне» . Процитовано 18 листопада 2022 . ↑ Володимир ЗАЙОНЧКОВСЬКИЙ (25 жовтня 2022). Театри Києва готуються до зими: чи буде тепло в залі та чи зростуть ціни на квитки . «Mind.ua» . Процитовано 30 жовтня 2022 . ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (9 травня 2023). Політ «Літачком» спокути . «Театральна риболовля» . Процитовано 20 травня 2022 . ↑ Ганна ЩОКАНЬ (8 травня 2023). «Намалюй мені літак»: вистава в Театрі на лівому березі про прощення через 60 років після війни (укр.) . «Українська правда» . Процитовано 29 лютого 2024 . ↑ У Луцьку кличуть на прем'єру за твором сучасного казкаря (укр.) . «Волинські новини» . 9 лютого 2024. Процитовано 10 лютого 2024 .↑ Тетяна МАРКОПОЛЬСЬКА (12 лютого 2024). Козацький рід переможе будь-яку нечисть: Волинський театр ляльок поповнив репертуар виставою за казкою Сашка Лірника (укр.) . «Район» . Процитовано 12 лютого 2024 . ↑ Волгоградский театр кукол «Гасан, искатель счастья» [Архівовано 2017-01-01 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Кот на Эйфелевой башне (рос.) . KM.RU . 12 травня 2006. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 .↑ Волгоградский театр кукол «Соловей» [Архівовано 2017-10-01 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Волгоградский областной театр кукол. Открытие нового сезона театра кукол [Архівовано 2016-03-31 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Екатерина КАЩЕЕВА (2010). Волгоград (рос.) . Страстной бульвар, 10 №8-128/2010 . Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 . [Архівовано 2017-10-01 у Wayback Machine .] ↑ Набережночелнинский театр кукол. «Полторы горсти» [Архівовано 2017-10-01 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Набережночелнинский театр кукол. «Стойкий оловянный солдатик» [Архівовано 2017-10-01 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Е. ЛЫСЕНКО (12 жовтня 2010). Лауреаты фестиваля театров кукол «Каспийский берег» (рос.) . «Волга» №151 (25826) . Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 . ↑ Дагестанский театр кукол «Солнечный лучик» [Архівовано 2017-10-01 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Дагестанский театр кукол «Сон в летнюю ночь» [Архівовано 2017-10-01 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Дагестанский театр кукол «Гадкий утёнок» [Архівовано 2017-10-01 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Дагестанский театр кукол «Гуси-лебеди» [Архівовано 2017-10-01 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Дагестанский театр кукол «Дюймовочка» [Архівовано 2017-10-01 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Дагестанский театр кукол «Полторы горсти» [Архівовано 2017-10-01 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Тульский государственный театр кукол. «Стойкий оловянный солдатик» [Архівовано 2017-10-02 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Тульский государственный театр кукол. «Слонёнок» [Архівовано 2019-05-12 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Хохлик, Карлсон и Снегурочка [Архівовано 2017-10-01 у Wayback Machine .] (рос.) ↑ Александра МЕДВЕДЕВА (20 серпня 2014). «Шум за сценой» и другие театральные сюрпризы (рос.) . Марийская правда . Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 30 вересня 2017 . ↑ Michail Uryckij: SLONÍK [Архівовано 2019-05-04 у Wayback Machine .] (словац.) ↑ Barbora Krajč Zamišková (12 травня 2017). Opäť sloník! (словац.) . Slovenské centrum AICT . Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 9 січня 2018 . [Архівовано 2019-05-04 у Wayback Machine .] ↑ Pusantros saujos [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine .] (лит.) ↑ В Ужгороде стартовал фестиваль театров кукол Інтерлялька-2013 [Архівовано 2017-09-30 у Wayback Machine .] (рос.)↑ Протокол засідання журі XIV Міжнародного фестивалю театрів для дітей «Інтерлялька—2013» . Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 30 вересня 2017 .↑ Алла ПІДЛУЖНА (17 жовтня 2013). «Інтерлялька-2013»: від етнотрадицій до шоу (укр.) . «День» №188 . Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 . ↑ Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (27 березня 2013). «Яка ж то каторжна робота — оцей театр…» (укр.) . «Україна молода» №46оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 . ↑ Режиссёр Михаил Урицкий (лучшее детское представление «Дюймовочка») во время церемонии награждения победителей «Киевской пекторали-2012», Киев, 25 марта 2013 года [недоступне посилання ] ↑ Дагестанские кукольники с триумфом выступили на фестивале в Финляндии [Архівовано 2017-10-01 у Wayback Machine .] (рос.)↑ SEM Consulting Oy. Winners 2014 . Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 .↑ Олексій КУЖЕЛЬНИЙ (28 березня 2016). Доблесть театру — вбивати війну! (укр.) . Г-та «День» . Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 30 вересня 2017 .↑ Лауреати Театральної Премії «Київська Пектораль» — 2015 . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017 .[Архівовано 2017-09-17 у Wayback Machine .] ↑ PROTOKÓŁ POSIEDZENIA KOŃCOWEGO JURY PROFESJONEGO XXIII MIĘDZYNARODOWEGO FETSIWALU TEATRÓW LALEK SPOTKANIA [Архівовано 2017-09-17 у Wayback Machine .] (пол.)↑ Марія КАТАЄВА (1 квітня 2024). Кращі вистави та театральні діячі отримали «Київську пектораль»: перелік лауреатів (укр.) . «Вечірній Київ» . Процитовано 25 вересня 2024 .
