У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Фандера .
Оксана Олегівна Фандера (7 листопада 1967 , Одеса , УРСР , СРСР ) — радянська і російська акторка театру і кіно.
Фігурантка бази даних центру «Миротворець» (порушення державного кордону України, участь у кінозйомках в анексованому РФ Криму )[ 3] .
Життєпис
Народилася 7 листопада 1967 р. в Одесі в родині актора О.Я. Фандери .
Підліткою знялася на Одеській кіностудії в епізоді популярного дитячого фільму «Пригоди Електроніка» (1979).
У 1992 році закінчила Державний інститут театрального мистецтва (майстерня Анатолія Васильєва ) в Москві.
Віце-міс першого в СРСР конкурсу краси «Красуня Москви» (1988 ). Була моделлю .
Знялась в українській кінокартині «Ранкове шосе» (1988). Найзначніші ролі виконала в картинах свого чоловіка — кінорежисера Пилипа Янковського . Одна з найкрасивіших акторок сучасного російського кіно.
Номінантка і лауреатка «За найкращу жіночу роль» ряду російських кінофестивалів.
Сім'я
Батько — актор Фандера Олег Якович (1934-2002), радянський і російський актор театру і кіно, народний артист Росії.
Чоловік — Пилип Янковський ( 1968), радянський і російський актор та кінорежисер, син актора Олега Янковського (1944-2009). Одружилися в 1990 році.
Син — Іван Янковський ( 1990, Москва), російський актор.
Дочка — Єлизавета Янковська ( 1995), студентка Школи-студії МХАТ.
Фільмографія
«Пригоди Електроніка» (1979, школярка; Одеська кіностудія )
«Корабель» (1988, Юшка, прообраз — Юлія Долгорукова )
«Ранкове шосе» (1988, Наташа; Одеська кіностудія )
«Зима у раю» (1989, Катя)
«Сталінград» (1989, Наташа; СРСР —США —НДР —Чехословаччина, реж. Ю. Озеров )
«Дурні вмирають по п'ятницях» (1990, Яна)
«На розі, у Патріарших...» (1995, Наташа Румянцева)
«Дрянь гарна, дрянь погана» (1998)
«Чорна кімната» (2000—2001, кіноальманах, фільми 8 і 13)
«У русі» (2002, Віра, дружина Гур'єва)
«Самотність крові» (2002, Грета)
«Шатун» (2002, Ірина Гончарова)
«Третій варіант» (2003, Серафима)
«Конвалія срібляста 2» (2004, Жанна)
«Казароза» (2005, Зінаїда Казароза, співачка; реж. О. Дем'яненко )
«Статський радник» (2005, графиня Ольга Олексіївна Добринська, терористка „Ігла“)
«Червона перлина кохання» (2007, Марія; Україна —Росія )
«Кам'яна довбешка» (2008, Таня)
«Про любоff» (2010, Лада, дружина Влада)
«Вогні притону» (2011, мама Люба, господиня борделю ; реж. О. Гордон )
«Долина троянд» (2011, Софія)
«Соловей-Розбійник» (2012. Ізабелла Юріївна Папаяні, Прима)
«Поки ніч не розлучить» (2012, відвідувачка ресторану; реж. Б. Хлєбніков )
«Міські шпигуни» (2013, Катя Ракітіна)
«Брут» (2013, короткометражний)
«Чудотворець» (2014, т/с, Віра Чернишова)
«Глибина» (2015, Мадам; не був завершений)
«Новорічний рейс» (2015, т/с, Віра Павлівна, колишня солістка рок-гурту «П'ятий кут»)
«Салют-7» (2017, космонавтка Світлана Лазарева)
«Скрипка»/Violin (2017, короткометражний; Розанна)
«Вічне життя Олександра Христофорова» (2018, Маргарита, психотерапевтка) та ін.
Примітки
Література
Семь дней. М., 2000. № 47. — С. 10-12.
Посилання