Хуан Карлос Кастаньїно

Хуан Карлос Кастаньїно
ісп. Juan Carlos Castagnino
Народження	18 листопада 1908(1908-11-18)[1][2][3]  Мар-дель-Плата, Буенос-Айрес, Аргентина
Смерть	21 квітня 1972(1972-04-21)[1][2][…] (63 роки)
	Буенос-Айрес, Аргентина
Країна	Аргентина
Навчання	Університет Буенос-Айреса
Діяльність	архітектор, художник
Член	Національна академія художніх мистецтв Аргентиниd
Роботи в колекції	Національний музей у Варшаві і Національний музей образотворчого мистецтва[5]
Хуан Карлос Кастаньїно у Вікісховищі

Хуан Карлос Кастаньї́но (ісп. Juan Carlos Castagnino; нар. 18 листопада 1908, Мар-дель-Плата — пом. 21 квітня 1972, Буенос-Айрес) — аргентинський живописець і графік; дійсний член Національної академії художніх мистецтв Аргентини.

Народився 18 листопада 1908 року в місті Мар-дель-Платі (провінція Буенос-Айрес, Аргентина). У 1928—1936 роках навчався на архітектурному факультеті Університету Буенос-Айреса, одночасно у 1929—1934 роках вивчав живопис у Вищій національній художній школі «Ернесто де ла Каркова» в Буенос-Айресі. У 1938—1940 роках працював у Італії, Франції, Іспанії.

Помер в Буенос-Айресі 21 квітня 1972 року.

Був представником аргентинського «нового реалізму», очолював цю течію разом з Ліно Спілімберго та Антоніо Берні. В 1930—1940-х роках разом з Давидом Сікейросом і Антоніо Берні працював над монументальними розписами, головним чином на теми сучасного життя і історію аргентинського народу. Виконав розписи:

• в «Галереї Світу» (1945);
• в «Паризькій галереї» («Людина — Космос — Надія», 1959);
• в галереї «Обеліск» («Прокидається вулиця», 1961);
• на громадських будівлях Буенос-Айреса:
  • «Робітники і селяни» (1933);
  • «Дари нової землі» (1943);
  • «Хвала річці Уругвай» (1946);
  • «Пробудження в степу» (1961);
  • «Повернення в пампу» (1964).

Серед робіт станкового живопису, в тому числі портрети і пейзажі:

• «Мешканець узбережжя» (1948);
• «Пам'ятай про Герніку» (1965);
• серія «Степ» (1963—1965);
• серія «Материнство» (1966—1967).

Серед графічних робіт також портрети, ілюстрації, в тому числі малюнки до поеми «Мартін Ф'єро» Хосе Ернандеса (1962).

Провів низку зарубіжних персональних виставок в Празі, Будапешті, Бухаресті (1964), Москві (1969).

• «Исскуство стран и народов мира. Краткая художественная энциклопедия». Советская энциклопедия. Москва. 1962. Том 1. сторінка 98.(рос.);
• Кастаньино Хуан Карлос // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• «Латинская Америка: Энциклопедический справочник» (в 2-х томах). Советская энциклопедия. Москва. 1980. Том 1. сторінки 559—560. (рос.);