Центавр (сузір'я)
Цента́вр[1], або Кентавр[1] (лат. Centaurus) — сузір'я південної півкулі неба. Найкращі умови для спостережень у квітні-травні. ІсторіяЦе одне з найпівденніших сузір'їв, відомих у давнину[2]. Спочатку[коли?] до нього включали деякі[джерело?] зорі, з яких пізніше[коли?] утворене сузір'я Південний Хрест. За грецьким міфом, кентавр, який потрапив на небо, — це безсмертний мудрий кентавр Хірон, син Кроноса і німфи Філіри, знавець науки і мистецтва, вихователь грецьких героїв — Ахілла, Асклепія, Ясона. Інший міфологічний кандидат у прототипи сузір'я — кентавр Фол, випадково підстрелений Гераклом отруєною стрілою під час його п'ятого подвигу. Сузір'я включене до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест». ЗоріУ Центаврі знаходиться потрійна зоряна система Альфа Центавра, яка складається з яскравої подвійної зорі та гравітаційно пов'язаного з нею червоного карлика Проксима Центавра. Проксима є найближчою до Сонця зорею. Друга за яскравістю зоря сузір'я — Ходар (β Центавра) 0,6 m. Об'єкти далекого космосуЦентавр містить ω Центавра (NGC 5139) — об'єкт, який має позначення зорі, але нею не є. Насправді, це найяскравіше і найбільше у Чумацькому Шляху кулясте скупчення. Близька до нас лінзоподібна галактика, радіоджерело Центавр А (NGC 5128), еліптична галактика ESO 325-G004, і спіральна галактика NGC 4444 всі розташовані в цьому сузір'ї. У цьому сузір'ї розташована також Туманність Бумеранг. Див. такожДжерела
ЛітератураЦентавр // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 517. — ISBN 966-613-263-X. ПосиланняДив. також
Information related to Центавр (сузір'я) |