Центавр (сузір'я)

Центавр
Центавр
	Центавр
Латинська назва	Centaurus
Род. відмінок	Centauri
Скорочення	Cen
Пряме піднесення	13год хв
межі	від 11год 00хв до 14год 55хв
Схилення	-50° '
межі	від -64° ' до -29° 30'
Площа	1060 кв.град.(9)
Зорі	10 яскравіших від 3m; 92 яскравіших від 5,5m
Найяскравіша зоря	Альфа Центавра А -0,01m
Суміжні сузір'я	Насос; Кіль; Циркуль; Південний Хрест; Гідра; Терези (кутом); Вовк; Муха; Вітрила;
	Спостерігається в широтах між +26° i −90°; Увечері найкраще спостерігати протягом квітня
	Існує з античності. Запропоноване

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кентавр.

Цента́вр^[1], або Кентавр^[1] (лат. Centaurus) — сузір'я південної півкулі неба. Найкращі умови для спостережень у квітні-травні.

Історія

Це одне з найпівденніших сузір'їв, відомих у давнину^[2]. Спочатку^[коли?] до нього включали деякі^{[джерело?]} зорі, з яких пізніше^[коли?] утворене сузір'я Південний Хрест. За грецьким міфом, кентавр, який потрапив на небо, — це безсмертний мудрий кентавр Хірон, син Кроноса і німфи Філіри, знавець науки і мистецтва, вихователь грецьких героїв — Ахілла, Асклепія, Ясона. Інший міфологічний кандидат у прототипи сузір'я — кентавр Фол, випадково підстрелений Гераклом отруєною стрілою під час його п'ятого подвигу.

Сузір'я включене до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».

Зорі

У Центаврі знаходиться потрійна зоряна система Альфа Центавра, яка складається з яскравої подвійної зорі та гравітаційно пов'язаного з нею червоного карлика Проксима Центавра. Проксима є найближчою до Сонця зорею.

Друга за яскравістю зоря сузір'я — Ходар (β Центавра) 0,6 m.

Об'єкти далекого космосу

Центавр містить ω Центавра (NGC 5139) — об'єкт, який має позначення зорі, але нею не є. Насправді, це найяскравіше і найбільше у Чумацькому Шляху кулясте скупчення.

Близька до нас лінзоподібна галактика, радіоджерело Центавр А (NGC 5128), еліптична галактика ESO 325-G004, і спіральна галактика NGC 4444 всі розташовані в цьому сузір'ї. У цьому сузір'ї розташована також Туманність Бумеранг.

Див. також

Далекий Центавр

Джерела

↑ ^а ^б Центавр // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 517. — ISBN 966-613-263-X.
↑ В. Г. Сурдин, А.А.Белинский. Созвездие Кентавр. Астронет. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 17.12.2015.

Література

Центавр // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 517. — ISBN 966-613-263-X.