Найдавніші згадки про богиню на ім'я Зіса або Циса знаходяться в рукописі XI століття, який зараз знаходиться у Відні, під назвою Excerptum ex Gallia Historia («Витяг з історії Галлії»). Згідно із цим витягом, місто Аугсбург колись було відоме як Цисаріс й назване на честь цієї богині, що врятувала місто від римського вторгнення, що відбулось 28 вересня. Цього дня святкували свято Циси, а її ім'я збереглось як назва пагорба Цисунберк.[2]
За даними джерел, богиня мала варварський дерев'яний храм і власне свято, яке святкували іграми та веселощами на 59-й день після 1 серпня, тобто 28 вересня.[3][4]
Назва Цисенберг засвідчена у статуті Аугсбурга приблизно 1300 р.[2] Описана вище історична подія (римський напад) відкидається як така, адже не має жодної історичної цінності.[2][5]
Різні пізніші текстові згадки про Цису схожі до тих, що знайдені у Витягу з історії Галлії, іноді в поєднанні з інформацією про слов'янських божеств.Наприкінці п'ятнадцятого і в шістнадцятого століття німецькі гуманісти пов'язували зображення різних жінок навколо Аугсбурга з богинею, в тому числі й деякі зображення на церквах, а деякі й з тих, що знайдені в місті.[2]
Теорії
Якоб Грімм висловив припущення, що Циса могла бути дружиною Бога Тюра. Грімм також висунув припущення про зв'язок між Цисою та Ісідою свевів, засвідченою Тацитом у його праці «Германія» («Про місцезнаходження і походження германців») І ст. н. е. на основі подібності їх імен[5]. Можливо, на зв’язок Циси з Ісідою вплинули подібні міркування, зроблені гуманістами, такими як Конрад Пейтінгер[6].
Існування богині Циси було під питанням протягом ХІХ — початку ХХ століть. У 1936 році Р. Коль критично дослідив докази існування богині. Він визначив, що жоден з археологічних чи пікторальних зображень, які, як говорили, зображували Цису, насправді не зображував богиню[2]. Розглядаючи Витяг, Коль стверджував, що ім'я богині було виведено як пояснення топоніму Цисенберг, після чого «стара назва» Аугсбурга — Цисаріс — була вигадана автором Витягу. Коль стверджував, що назву Цисенберг можна пояснити й без імені богині. Альтернативні пояснення полягають у тому, що це слово має значення «гора, на якій гніздяться Цискіни» або «гора у вигляді грудей». Оскільки вся інша інформація про Цису, так чи інакше, походить з Витягу, Коль робить висновок, що богині ніколи не існувало.[2]
Слідом за Колем Рудольф Сімек пише:
(Циса, Зіса) — нібито ім'я німецької богині, якій, згідно з латинським історичним текстом XI століття, в язичницькі часи поклонялися в Аугсбурзі. Поки Грімм широко роздумував про справжність цієї богині, на сьогодні припущення про існування богині Циси відкидається, оскільки вихідний текст не витримує критики[7].
Пізніші дослідники сходяться на думці, що псевдоісторичний текст з його анахронічними суперечностями просто не має надійної джерельної цінності і що богиню Цису слід «викреслити з вірувань старих німців».[8]