Цитидин — нуклеозидна молекула , що формується приєднанням цитозину у до кільця рибози за допомогою β-N1 -глікозидного зв'язку . Цитидин є компонентом РНК .
Якщо цитозин приєднується до дезоксирибози , таке з'єднання називається дезоксицитидином .
Фізичні властивості
Білий кристалічний порошок[ 1] , добре розчинний у воді , незначно розчинний у етанолі .[ 2]
Наявність у продуктах харчування
Джерелами цитидину є продукти з високим вмістом РНК,[ 3] такі як м'ясо, пивні дріжджі , а також їжа і напої, багаті на піримідин (наприклад, пиво).
Під час травлення багата на РНК їжа розпадається на рибозопіримідини (цитидин і уридин ), які всмоктуються у незмінному вигляді.[ 3]
У людей цитидин з їжі перетворюється на уридин[ 4] — компонент, що можливо стоїть за метаболічними ефектами цитидину.
Аналоги
Існує кілька структурних аналогів [en] цитидину з потенційно корисною фармакологією. Наприклад, KP-1461 — препарат антиретровірусної терапії , який діє як мутаген вірусів,[ 5] або зебуларин [en] , що є у E. coli і що проходить випробовування як препарат хіміотерапії.
Низькі дози Азацитидину [en] і його аналогу децитабіну [en] показали деяку анти-ракову дію шляхом епігенетичного деметилювання .[ 6]
Біологічна дія
На додачу до ролі піримідинового компоненту у будові РНК, було встановлено, що цитидин керує нейронно-гліальним глутамат-глутаміновим циклом [en] , впливаючи на фосфоліпідний метаболізм, синтез катехоламінів та функцію мітохондрій. При цьому у пацієнтів з біполярним розладом прийняття препаратів цитидину знижує рівні глутамату таглутаміну у півкулях головного мозку.[ 7] Через це цитидин розглядається як потенційний глутаматергічний [en] антидепресантний препарат.[ 7]
Джерела
↑ Robert A. Lewis; Michael D. Larrañaga; Richard J. Lewis Sr. (2016). Hawley's Condensed Chemical Dictionary (вид. 16th). Hoboken, New Jersey: John Wiley & Sons, Inc. с. 688. ISBN 978-1-118-13515-0 .
↑ William M. Haynes (2016). CRC Handbook of Chemistry and Physics (вид. 97th). Boca Raton: CRC Press. с. 3–140. ISBN 978-1-4987-5429-3 .
↑ а б Jonas DA; Elmadfa I; Engel KH та ін. (2001). Safety considerations of DNA in food . Ann Nutr Metab . 45 (6): 235—254. doi :10.1159/000046734 . PMID 11786646 .
↑ Wurtman RJ; Regan M; Ulus I; Yu L (Oct 2000). Effect of oral CDP-choline on plasma choline and uridine levels in humans . Biochem. Pharmacol. 60 (7): 989—992. doi :10.1016/S0006-2952(00)00436-6 . PMID 10974208 .
↑ John S. James. New Kind of Antiretroviral, KP-1461 . AIDS Treatment News.
↑ Scientists reprogram cancer cells with low doses of epigenetic drugs . Medical XPress. 22 березня 2012.
↑ а б Machado-Vieira, Rodrigo; Salvadore, Giacomo; DiazGranados, Nancy; Ibrahim, Lobna; Latov, David; Wheeler-Castillo, Cristina; Baumann, Jacqueline; Henter, Ioline D.; Zarate, Carlos A. (2010). New Therapeutic Targets for Mood Disorders . The Scientific World Journal . 10 : 713—726. doi :10.1100/tsw.2010.65 . ISSN 1537-744X . PMC 3035047 . PMID 20419280 . {{cite journal }}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання )
Азотисті основи, нуклеозиди та нуклеотиди
Азотисті основи Нуклеозиди / (АО+пентоза )
Нуклеотиди / (Нуклеозид+фосфат )
монофосфати (
АМФ ,
ГМФ [en] ,
УМФ [en] ,
ЦМФ [en] )
· дифосфати (
АДФ ,
ГДФ ,
УДФ [en] ,
ЦТФ [en] )
· трифосфати (
АТФ ,
ГТФ ,
ТТФ [en] ,
УТФ [en] ,
ЦТФ [en] )
монофосфати (
дАМФ [en] ,
дГМФ [en] ,
ТМФ [en] ,
дУМФ [en] ,
дЦМФ [en] )
· дифосфати (
дАДФ [en] ,
дГДФ [en] ,
ТДФ [en] ,
дЦТФ [en] )
· трифосфати (
дАТФ [en] ,
дГТФ [en] ,
дТТФ [en] ,
дЦТФ [en] )