Приголосні в чеджуській такі ж як у літературній корейській, однак у чеджуській більша кількість голосних, як у більш давніх варіантах корейської. Чеджуська — аглютинативна, суфіксальна мова, та в ній залежні слова завжди йдуть перед головним, як і в корейській. Після іменників йдуть частки, що можуть позначати відмінки. Дієслова відмінюються за часом, видом, способом, евіденціальністю, соціальним статусом відносно мовця та слухача, формальністю та іншими граматичними категоріями. Корейська та чеджуська значно відрізяються дієслівними парадигмами. Наприклад, маркер континуативного виду[en], що є в чеджуській, або розрізнення способу або виду в багатьох чеджуських з'єднувальних суфіксах відсутні в корейській. Більша частина чеджуського лексикону корейська за походженням, щобільше, в лексиконі збереглося багато середньокорейської лексики, якої більше нема в стандартній корейській. У чеджуської також міг бути півострівний японсько-рюкюський[en]субстрат (див. Тхамна#Мова), однак з цього приводу немає консенсусу[2].
Чеджуська вже була відокремленою від сеульського діалекту в XV ст., та не взаємно зрозумілою півострівним корейцям у XVI ст. Збереженню мови дуже нашкодили придушення Чеджуського повстання 1948 року, Корейська війна, модернізація Південної Кореї. У наш час, більшість носіїв мови на острові вже похилого віку. Більшість чеджуйців нині говорять корейською з чеджуським субстратом.
Багато чеджуйців емігрували до Осаки в 1920-х, проте молодь з чеджуйської діаспори частіше говорить японською[джерело?].
Назва та зв'язок із корейською
В корейсько- та англомовній літературі поширені різні терміни на позначення чеджуської мови. Також різні терміни вживаються з огляду на погляди автора стосовно того, чи є чеджуська мовою чи діалектом.
Серед носіїв мови найбільш поширений термін (제주말, Jeju-mal, Чеджу-маль, досл. «чеджуський говір»)[3].
Питання мова-діалект
Чеджуська є близькою до корейської. Традиційно вона вважалась дуже віддаленим діалектом корейської, та станом на 2019, Національний інститут корейської мови та Міністерство освіти Республіки Корея досі називають її діалектом[4].
До 2000-х років, південнокорейські академічні джерела надавали перевагу терміну «чеджуський діалект» (제주방언, Jeju bang-eon, Чеджу бан'он). Термін «Чеджуська мова» (제주어, Jeju-eo, Чеджу-о) вперше було вжито в 1947 році, проте до середини 1990-х він не був широковживаним. Більшість південнокорейських академічних публікацій стали вживати «Чеджуська мова» на початку 2010-х[5]. Незадовго до того, назва «Чеджуська мова» також стала вживатись у місцевому законодавстві, наприклад, у «Мовному законі 2007 року про збереження та просування мови Чеджу»[a], та неурядовими організаціями, що прагнуть зберегти мову[6]. Єдина англомовна монографія про чеджуську, видана у 2019 році, також називає чеджуську саме мовою[7].
Взаємна зрозумілість із сучасною корейською
Чеджуська не є взаємно зрозумілою навіть з найпівденнішими корейськими діалектами. У дослідженні 2014 року, носіям корейської з трьох різних діалектних регіонів (Сеул, Пусан, Йосу) протягом хвилини давали послухати зачитаний текст чеджуською мовою, та взяли для порівняння контрольну групу носіїв чеджуської. В середньому, носії корейської з кожної з трьох діалектних зон змогли правильно відповісти менше ніж на 10 % питань, пов'язаних із базовим розумінням тексту, при тому, як носії чеджуйської відповіли правильно на більш ніж 89 % питань. Ці результати можна порівняти зі зрозумілістю норвезької для носіїв нідерландської[8]. Носії чеджуської в діаспорі, що емігрували до Японії теж стверджують, що їм важко розуміти південнокорейські новини, та що вони дивляться корейське телебачення з японськими субтитрами[9].
У порівнянні з півострівною корейською, в чеджуській незначна діалектна варіативність. Інколи зазначається, що є поділ між північними та південними діалектами відносно гори Халласан, проте поділ діалектів на східні та західні відносно міст Чеджу та Согвіпхо може краще описувати діалектні відмінності[12][13]. Дослідження 2010 року про регіональні відмінності мови за допомогою набору з 305 слів показує, що простежуються як поділ на північ та південь, так і поділ на схід та захід, а отже, існують чотири діалектні групи[14].
Поділ на схід та захід на прикладі слова "ящірка".
На сході Согвіпхо кажуть 장쿨레비jangkullebi, а на заході — 독다구리dokdaguri.[15]
Поділ на північ та південь на прикладі слова "краб".
Коментарі
↑제주어 보전 및 육성 조례; Jeju-eo bojeon mit yukseong jorye
↑The term "first and second generations" as used here refers to Jeju speakers born in Jeju, though now living in Japan (the first generation), and to their children who were born in Japan (the second generation).
Cho, Taehong; Jun, Sun-Ah; Jung, Seung-chul; Ladefoged, Peter (March 2000). The Vowels of Cheju. UCLA Working Papers in Phonetics. 98: 81—94. CiteSeerX10.1.1.552.4474. Процитовано 11 травня 2020.
Yang, Changyong; O'Grady, William; Yang, Sejung; Hilton, Nanna Haug; Kang, Sang-gu; Kim, So-young (2019). Revising the Language Map of Korea. У Brunn, Stanley D.; Kehrein, Roland (ред.). Handbook of the Changing World Language Map. Springer International Publishing. с. 215—230. ISBN9783030024376.
강영봉 (Kang Young-bong) (2008). Jeju jiyeog-eo saengtae jisu josa bogoseo 제주 지역어 생태 지수 조사 보고서 [Report on the Vitality Quotient of the Jeju Regional Language] (Звіт). National Institute of the Korean Language.
——— (2010). Jeju-do-min-ui Jeju-eo sayong siltae josa bogoseo: jung·godeung-haksaeng-eul daesang-euro 제주도민의 제주어 사용 실태 조사 보고서: 중·고등학생을 대상으로 [Report on the Use of the Jeju Language by Jeju Islanders: Focusing on Middle and High School Students] (Звіт). 제주대학교 국어문화원 (Center for Korean Language and Culture, Jeju National University).
——— (16 червня 2018). Jeju-eo pyogi-beob-e daehan dansang ‘제주어 표기법’에 대한 단상 [Brief Thoughts on "Jeju Language Orthography"] (PDF). 제주어 표기법 토론회 (Debate on the Orthography of the Jeju Language). Jeju City, Jeju.
강윤희 (Kang Yoon-hee) (1994). Jeju sahoe-eseo du bang'eon sayong-e daehan minjok-ji-jeok yeon'gu 제주사회에서의 두 방언 사용에 대한 민족지적 연구 [An Ethnographic Study on Bidialectalism in Cheju Society]. 제주도연구. 11: 83—146. ISSN1229-7569.
김순자 (Kim Sun-ja) (December 2010). Jeju-do bang'eon-ui eoneo-jiri-hak-jeok yeon'gu 제주도방언의 언어지리학적 연구 [A Geolinguistic Study on the Jeju Dialect] (PhD). Jeju National University.
김정은 (Kim Jeong-eun) (24 лютого 2019). 10년 성과 바탕…제주어 정립. Jeju Sinbo 제주신보. Jeju City, Jeju. Процитовано 17 травня 2020.
김지홍 (Kim Jee-hong) (20 липня 2015). Jeju bang'eon-ui tongsa gisul-gwa seolmyeong: gibon-gumun-ui gineung-beomju bunseok 제주 방언의 통사 기술과 설명: 기본구문의 기능범주 분석 [Explanation and Description of the Syntax of the Jeju Dialect: Analysis of the Functional Categories of the Basic Syntax]. Gwangmyeong, Gyeonggi-do: 도서출판 경진. ISBN978-89-5996-474-1.
문순덕 (Moon Soon-deok); 오창명 (Oh Chang-myeong); 김원보 (Kim Won-bo); 신우봉 (Shin Woo-bong) (2015). Jeju-eo pyogi-beop jamo-ui silje bareum-gwa eumseong bunseok yeon'gu '제주어 표기법’자모의 실제 발음과 음성 분석 연구 [The Actual Pronunciations of Vowels and Consonants Acknowledged in the Transcription Regulation for the Jeju Language and their Phonetic Analysis Study] (Звіт). Center for Jeju Studies, Jeju Development Institute, Jeju Special Self-Governing Province.
——— (November 2014). Jeju-eo: yeoksa geurigo taedo 제주어: 역사 그리고 태도 [Jejueo: History and Attitudes] (PDF). 7th World Congress of Korean Studies. Honolulu, Hawaii.[недоступне посилання з 01.03.2023]
진성기 (Chin Song-gi) (30 жовтня 1991). Jeju-do muga bon-puri sajeon 제주도 무가 본풀이 사전 [Encyclopedia of Jeju Bonpuri Shamanic Chants]. Guro-gu, Seoul: 민속원. ISBN978-89-5638-041-4.
Pyojun-eo-wa jiyeok-bang'eon 표준어와 지역방언 [Standard Korean and Regional Dialects]. 2015-nyeon gukmin-ui eoneo uisik josa 2015년 국민의 언어 의식 조사 [Study of the Language Perceptions of Koreans, 2015] (Звіт). National Institute of the Korean Language. November 2015. с. 93—116.
Jeju-eo bojeon-gwa yukseong hwaldong 제주어 보전과 육성 활동 [Jeju Language Preservation and Revitalization Efforts]. Jeju Teukbyeol Jachi-do-ji je-il-gwon 제주특별자치도지 제1권 (Звіт). Jeju Special Self-Governing Province. 2019. с. 491—512.
Jeju eoneo munhwa 제주 언어 문화 [Jeju Language Culture]. Jeju Teukbyeol Jachi-do-ji je-sa-gwon 제주특별자치도지 제4권 (Звіт). Jeju Special Self-Governing Province. 2019. с. 300—326.