2012 року був одним із засновників «Центру протидії корупції» (ЦПК) та очолив його правління[8]. Працював протягом року волонтером[9]. З 2013 року організація почала отримувати фінансування від міжнародних донорів.
З червня 2015 року очолив Раду громадського контролю при Національному антикорупційному бюро[12].
Парафіянин київської протестантської церкви Народ Божий[13].
З 2013 по 2017 був підприємцем, основний вид діяльності — консультування з питань комерційної діяльності й керування[14][первинне джерело].
Напади та залякування
Підпал будинку
23 липня 2020 року в будинку Шабуніна сталася пожежа. Шабунін заявив, що його будинок у селі Гнідин під Києвом підпалили й зазначив, що за два тижні до пожежі газова служба перевіряла в будинку лічильник[15]. Поліція відкрила кримінальну справу за фактом підпалу[16].
Сам Шабунін та очолювана ним ГО «Центр протидії корупції» розцінила підпал як «посягання на його життя та членів його родини»[17][18]. Представництво ЄС в Україні висловило стурбованість пожежею в будинку Шабуніна і закликали до ефективного розслідування[19][20]. Українське представництво Світового банку висловило стурбованість через пожежу та закликала владу розслідувати подію[21].
Пізніше, на відновлення будинку, Шабуніну пожертвували понад 1000 людей на суму більш як $42 тис.[18]. Експертиза підтвердила умисний підпал[22].
Гранати під дверима родичів
30 грудня 2020 року біля входу до квартири матері Віталія в Рівному поліціянти виявили саморобний вибуховий пристрій, що складався з двох гранат і чорної коробки[23].
Наступного дня ще один вибуховий пристрій знайшли під дверима тещі Шабуніна у Києві, інформацію підтвердили в Нацполіції[24].
Участь у війні
З лютого 2022 року після повномасштабного вторгнення росіян Віталій Шабунін мобілізувався до Сил ТРО[25]
Громадська діяльність та активність у медійному просторі
Заявляє про проведення розслідування корупційних схем владної верхівки часів президентства Януковича та Порошенка. За даними «Центру протидії корупції», відкрито 150 кримінальних справ та здійснено низку реформ.
Критикує колишнього президента Порошенка і членів його партії[26]. При цьому визнає, що будь-яких фінансових операцій через офшори не здійснювалось і предмету розгляду для фіскальних служб немає[27].
2016 піддавав критиці політиків, депутата Ігоря Кононенка, звинувативши його у змові з метою перебирання прибутків Міністерства охорони здоров'я, та Миколу Мартиненка[28]. Виступав з різкою критикою генпрокурорів Махніцького, Яреми[29][30] та Шокіна[31], послідовно вимагаючи їх відставки та покарання[32]. Політичні союзники Шабуніна також атакували Ігоря Щедріна[33] з Громадської Організації «Медичний контроль» — він був звинувачений у змові з попереднім міністром охорони здоров'я Раїсою Богатирьовою і отриманні прибутків від закупівель ліків МОЗ.
7 червня 2017 року Шабуніну вручили повістку щодо його прибуття до військового комісаріату з документами[36]. Реакцію Шабуніна на вручення повістки критикували блогери[37]. Згодом Міністр оборони визнав, що повістка була вручена з порушеннями та покарав винних[38]. 8 червня 2017 року — саме тоді, коли Шабунін йшов до військкомату, — стався конфлікт між ним та Всеволодом Філімоненком, який представився тоді журналістом видання «Голос народу».
Конфлікт із Всеволодом Філімоненком
8 червня2017 року біля Дніпровського військкомату Києва, куди Шабунін прийшов по повістку, у нього стався конфлікт із відеоблогером каналу «Голос народу» Всеволодом Філімоненком[39].
Останній, за його словами, звернувся до Шабуніна, представляючись у ролі журналіста. Шабунін вдарив Філімоненка по обличчю за образу своєї колежанки[40][41]. У відповідь на це Філімоненко дістав газовий балончик та пирснув в обличчя Шабуніна[42]. Дії обох зафіксовані на відео[43][44].
Спочатку Шабуніну інкримінували ч. 2 ст. 345-1 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за насильство щодо журналіста. Після публічної критики журналістів, які у Філімоненку не визнали журналіста, слідство наступного дня висунуло Шабуніну іншу підозру — у завданні тілесних ушкоджень середньої тяжкості[45] Всеволоду Філімоненку. Рішенням Дніпровського районного суду Києва Шабуніну обрано запобіжний захід у вигляді часткового особистого зобов'язання[46] терміном на 60 діб, за яким Шабунін має повідомляти про зміну місця роботи або проживання.
Через п'ять місяців, 15 січня2018 року, справу знову перекваліфікували в побиття журналіста[41].
23 січня 2018 року прокуратура передала до Дніпровського районного суду Києва обвинувальний акт стосовно Віталія Шабуніна. Головуючий суддя у справі — Олена Козачук.[41]
Суд продовжувався і далі, до 2024 року.
У 2023 році Філімоненко визнав, що саме на замовлення СБУ він шантажував Вадима Рабиновича, Віталія Шабуніна, та інших. [47]
Коментарі публічних персон
Оксана Сироїд[48], Вікторія Сюмар[49][50], Мустафа Наєм[51], Анатолій Гриценко[52], Юрій Дерев'янко[53], Сергій Гусовський[54] та низка інших політиків назвали конфлікт надуманим політичним переслідуванням, та заявили, що пан Філімоненко не має жодного опублікованого матеріалу як журналіст та є провокатором, адже навіть давно існуюче "помаранчеве" інтернет-видання «Голос народу», журналістом якого представлявся Філімоненко, заперечило наявність будь-якої співпраці з ним.
В той же час, головний редактор видання “Flash on Time News” — блогер і бізнесмен Маганов Денис Олександрович підтвердив, що видавав блогеру Філімоненку редакційне завдання.
Сам Всеволод Філімоненко в ефірі «Громадського радіо» назвав себе одним із засновників інформаційного агентства «Голос народу». Водночас у державному реєстрі друкованих ЗМІ та інформаційних агентств про інформагентство «Голос народу» не зазначено нічого, але в базі даних ЄДРПО України містяться відомості, що 26 квітня 2017 року співзасновниками ТОВ «Інформаційне агентство «Голос Народу»» стали переселенці з окупованого Луганська - вже згаданий Філімоненко, колишній викладач економічного факультету Луганського університету та кандидат економічних наук Гриньов Антон Михайлович (1987 року народження), та телеведучий одного з ютуб-каналів Липовецький Олексій Анатолійович (народився 15 червня 1990 року, до 2014 року був у Луганську рекламним промоутором, редагував друковану рекламну газету "Besplatka Lugansk", а в 2014 році був членом редколегії проукраїнського інтернет-телеканалу "FreeDonbass"); з них Гриньов у 2018 році вибув з числа засновників. [55] Всі троє співпрацювали з діючим у Києві російськомовним інтернет-проєктом чорного політтехнолога Володимира Петрова, вели ютуб-канал "Голос народу", а також на початку Євромайдану 2013 року Філімоненко і Липовецький, ще проживаючи в Луганську, заснували проукраїнський паблік на сайті "Вконтакті" з такою ж назвою. [56]
Сергій Лещенко[57] та Віктор Чумак[58] заявили, що влада прагне за допомогою судимості не пустити Шабуніна до великої політики. Головний редактор видання НВВіталій Сич назвав нападки влади на Шабуніна апогеєм контрреволюції[59].
Нардеп від «Слуги народу» Богдан Яременко[60][61] заявив, що суд над Шабуніним — це метод репресії та що він на місці активіста вчинив би так само.
Волонтер Юрій Касьянов висловив думку, що команда Порошенка намагається використовувати методи попередньої влади[62], а в соцмережах популярності набуло твердження, що чинному президенту «залишилося посадити Тимошенко та побудувати Межигір'я»[63], щоб зрівнятися зі своїм попередником.
Невчасне подання декларації
2020 року Печерський суд визнав Шабуніна винним у несвоєчасному поданні декларації за 2019 рік. Активіст визнав, що дійсно запізнився та подав декларацію наступного дня після дедлайну.[64][65] Раніше Шабунін добровільно подавав декларації, ще до того, як це стало обов'язковим для антикорупційних громадських активістів[66].
Інше
Піддається критиці опонентами через зарплатню, яку отримує в громадській організації, і придбаний будинок під Києвом площею 120м2 і вартістю 83 тис. $[26].
У червні 2017 журналіст Володимир Бойко повідомив, що Шабунін потрапив у Раду громадського контролю Національного антикорупційного бюро України за підробленими документами, приховавши наявність земельної ділянки та квартири, яку здавав у найм[67].
У березні 2024 року Шабуніна звинуватили у маніпуляціях довкола "правок Лозового-Іонушаса". Критикуючи "правки" Шабунін навів приклад закриття кількох кримінальних справ, хоча реальні причини їх закриття були зовсім іншими.[68]
Кримінальні провадження ДБР
В грудні 2023 року Державне бюро розслідувань зареєструвало 2 кримінальні провадження проти Віталія Шабуніна за ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 409 КК України. Його звинувачують в ухиленні від військової служби в 207 окремому батальйоні ТрО (в/ч А 7376) шляхом підроблення документів щодо відрядження до НАЗК[69][70].
У квітні 2024 року суд зобовʼязав територіальне управління ДБР у Києві невідкладно розпочати досудове розслідування про самовільне залишення Шабуніним місця служби. Володимир Бойко повідомив, що у рамках хареєстрованих кримінальних проваджень протягом 4 місяців не відбувається слідчих дій, через близьке знайомство Шабуніна із заступником директора ДБР Романом Олефіренком.[71]
У травні 2024 року стало відомо, що 24.10.2023р. Шабуніна було переведено із в/ч 7376 до іншої в/ч на посаду бойового медика взводу охорони. Суд встановив, що з березня по вересень 2023 року, коли в/ч 7376 виконувала бойові завдання у Донецькій області, Шабунін перебував у Києві, хоча до НАЗК не відряджався.[72]
Також Шабуніна звинувачують у привласненні автомобілю Nissan Pathfinder, який був наданий благодійним фондом "Паладин" в/ч 7376 для виконання завдань по зміцненню обороносдатності України.[73]
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 24 червня 2024. Процитовано 24 червня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
