Парламентські вибори в Україні 2014
Парламентські вибори в Україні 2014 — позачергові вибори народних депутатів Верховної Ради України, що відбулися 26 жовтня 2014 року відповідно до ст. 90 Конституції України. Законом «Про вибори народних депутатів України» було встановлено 5%-ий прохідний бар'єр і змішану систему: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 225 — за мажоритарною системою в одномандатних округах. Відповідно до частини п'ятої статті 8 закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вибори на території Автономної Республіки Крим (округи 1-10) і Севастополя (округи 224, 225) не проводилися. Також не відбулися вибори в 9 округах Донецької (41-44, 51, 54-56, 61) і 6 округах Луганської (104, 105, 108–111) областей. Учасники виборівУчасть чинних народних депутатівЗ чинних депутатів Верховної Ради сьомого скликання 302 виявили бажання балотуватись на майбутніх парламентських виборах. Чинні депутати сьомого скликання фігурували у списках 9 партій, які подали заявку до ЦВК. Найбільше депутатів у списку «Блоку Петра Порошенка» — 42, «Батьківщини» — 26, «Свободи» — 23. 149 чинних на той час парламентарів балотувалися як мажоритарники, з них 100 йшли на вибори як самовисуванці, а 49 — як кандидати від різних партій. Партії-учасникиУчасть у виборах у багатомандатному окрузі взяли 29 партій:[1]
Списки партій10 чільних кандидатів у списках головних партій
Законодавчі та соціальні зміниПісля парламентських виборів 2012 року, суттєві зміни до виборчого законодавства не вносилися, але було відновлено Конституцію 22 лютого 2014 року за редакцією 2004 року, і таким чином після розпаду коаліції 24 липня 2014 року, через місяць була визначена нова дата проведення виборів. Під час наради Президента України Петра Порошенка, Голови Верховної Ради України Олександра Турчинова та Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка з головами депутатських фракцій і груп 31 липня 2014 було обговорено проведення дострокових парламентських виборів у 2014 році. З огляду на ухвалення Парламентом закону про внесення змін до Державного бюджету на поточний рік, суттєве скорочення бюджетних видатків учасники зустрічі дійшли згоди щодо необхідності здешевлення виборчих процедур і зменшення у зв'язку з цим терміну проведення виборчої кампанії з 60 до 45 днів. Було досягнуто домовленості щодо підготовки узгодженого проекту змін до виборчого закону. Домовилися також про проведення консультацій з приводу запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими виборчими списками, відновлення виборчих блоків як суб'єктів виборчого процесу та щодо інших виборчих процедур.[3] Проте жодна з цих змін не знайшла підтримки в парламенті. Тож вибори пройшли за старим законом. За 5 днів до дня голосування (до 20 жовтня включно) виборці у місцевому відділі ведення Державного реєстру виборців могли тимчасово змінити свою виборчу адресу, зокрема, це в першу чергу стосувалось внутрішньо переміщених осіб з Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей, для яких цей механізм був максимально спрощений.[4] Перебіг голосуванняГолосування в Україні проходило загалом спокійно, без серйозних порушень чи ексцесів. Виявлені спостерігачами в день голосування порушення не носили системного і спланованого характеру та за своїми наслідками не могли суттєво вплинути на результати волевиявлення[5]. На деяких дільницях було зафіксовано спроби зриву голосування, особливо це стосується прифронтових округів Донецької і Луганської областей, деякі виборчі дільниця яких зазнавали обстрілів з боку російських озброєних формувань.[6] На 21-шу годину дня виборів до органів внутрішніх справ надійшло 597 повідомлень про події, пов'язані з виборчим процесом. Найбільше в місті Київ — 92. Було отримано 51 повідомлення про підкуп виборців (найбільше в Одеській області — 10), 68 -розповсюдження агітаційних матеріалів (найбільше в Дніпропетровській області — 9); 33 -пошкодження бюлетенів (найбільше в місті Києві — 11); 22 — розповсюдження неправдивих відомостей; 20 — повідомлень про замінування.[7] Найбільше фальшивих повідомлень про мінування було у Миколаєві — 7[8]. Спостереження за виборамиУ ЦВК було зареєстровано 2321 міжнародний спостерігач. Із загального числа спостерігачів 304 представляло 21 іноземну державу, а 2017 — 20 міжнародних організацій. Найбільша кількість спостерігачів було зареєстровано від найбільш відомої спостережної організації ОБСЄ — 769, європейська мережа ENEMO — 242 людини, Світовий конгрес українців — 227. Серед країн найбільше спостерігачів прислала Польща — 112 осіб; від Данії та Німеччини в Україну було направлено 24 офіційних спостерігачів[9]. Спостерігачами були також представники Міжнародної комісії з прав людини, яких очолив генеральний секретар IHRC — Рафал Марцин Васик[10]. Явка
РезультатиБагатомандатний округ
Результати в Закордонному виборчому окрузі:[12]
10 листопада ЦВК визнала обраними 196 народних депутатів, 18 листопада і 15 грудня ще по одному:
КартиРезультати за областями
Результати за округами
«Проукраїнські» та «проросійські» партіїДо «проукраїнських» або «проєвропейських» партій відносять такі партії, як: «Народний фронт», Блок Петра Порошенка, «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, «Батьківщина», «Свобода», «Громадянська позиція» та «Правий сектор». Члени більшості цих партій підтримують унітарний устрій України та виступають за вступ до ЄС та НАТО[13][неавторитетне джерело]. До «проросійських» партій у 2014 році відносили такі партії, як «Опозиційний блок», КПУ та «Сильна Україна». Члени цих партій вимагають федералізації України й та надання російській мові статусу другої державної мови в Україні. Підтримують вступ до Митного союзу[13][неавторитетне джерело]. За підсумками парламентських виборів України 2014 року, 77,66% виборців проголосували за «проукраїнські» партії, а 16,42% — за «проросійські партії». Лише в Донецькій та в Луганській областях (в територіях, які знаходяться під контролем України), більшість виборців проголосували за «проросійські» партії, в Харківській області — відносна більшість виборців підтримали «проукраїнські» партії, а в решта областях України абсолютна більшість виборців підтримала «проукраїнські» партії. Поділ в областях України на «проукраїнські» та «проросійські» партії:
Паралельний підрахунок голосівУ день виборів, громадянська мережа ОПОРА, недержавна організація що спеціалізується на моніторингу виборів в Україні, організувала паралельний підрахунок голосів на останові статистичної вибірки дільниць, з яких спостерігачі отримали репрезентативний результат виборів за списками політичних партій (в єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі). Дослідження здійснювали 1 477 спеціально навчених спостерігачів. Активісти відслідковували весь процес голосування, процедуру підрахунку та фіксували фактичні дані з протоколів, результатам яких довіряли. Дільниці обиралися за соціологічною вибіркою. Підсумкові дані були отримані на основі 1 473 із 1 477 дільниць, які потрапили до вибірки (99.7%, 791 384 голосів).[14] Найбільш помітними відмінностями результатів паралельного підрахунку голосів ОПОРИ від усіх екзит-полів було наступне: ВО «Свобода» не долала п'ятивідсотковий прохідний бар'єр до парламенту, лідером гонки був Народний фронт з невеликим відривом від БПП, помітно більше набрали голосів Опозиційний блок і Сильна Україна, й помітно менше — Самопоміч.
Екзит-полиУ день виборів 26 жовтня відбулося кілька екзит-полів, опитувань виборців на виході з виборчої дільниці[16][17]:
За даними всіх цих опитувань до ВРУ проходило 7 партій, а лідером гонки був Блок Петра Порошенка, що перемагав з невеликим відривом від Народного фронту. Опитування виборців на виході з виборчих дільниць, %
Соціологічні опитуванняЦікаві факти
Див. такожПримітки
Посилання |