Шипіцин Олег Олександрович

Шипіцин Олег Олександрович
Шипіцин Олег Олександрович
рос. Олег Александрович Шипицин
Народився	17 липня 1974 ; Республіка Комі, РРФСР, СРСР
Помер	18 березня 2022 (47 років) ; Маріуполь, Донецька область, Україна
Поховання	Косіха
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Громадянська війна в Таджикистані, Друга чеченська війна, Друга Карабаська війна і російське вторгнення в Україну (з 2022)
Військове звання	старший матрос[d] і старший матрос
Нагороди	;
	; ; ;

Біографія

Виріс в Рубцовську, де в 1993 році був призваний в ЗС РФ. Після закінчення строкової служби підписав контракт і продовжив службу. Учасник громадянської війни в Таджикистані і Другої чеченської війни. Після закінчення контракту деякий час працював шахтарем на підземній гірській ділянці №2 Рубцовської копальні. В 2021 році служив у російських частинах в Нагірному Карабасі. З 24 лютого 2022 року у складі 810-ї окремої бригади морської піхоти брав участь у вторгненні в Україну. Загинув у бою. 11 квітня був похований в селі Косіха.

Отримав численні нагороди, серед яких:

Медаль Суворова
Медаль «За військову доблесть» 2-го ступеня
Звання «Герой Російської Федерації» (5 липня 2022, посмертно) — «за мужність та героїзм, проявлені під час виконання бойового завдання.» 9 серпня 2022 року медаль «Золота зірка» була передана рідним Шипіцина губернатором Алтайського краю Олександром Карліним.

В лютому 2023 року бойовому катеру Чорноморського флоту РФ було надано ім'я «Олег Шипіцин»^[1].