Штанга (струмоприймач)

Штанга — тип струмоприймача, що становить собою підпружинений вгору металевий стрижень, що з'єднує трамвай або тролейбус з контактною мережею. На кінці штанги кріпиться головка зі вставкою з композитного матеріалу на основі графіту, яка входить в безпосередній контакт з проводом контактної мережі. Головка, як і сама штанга, закріплений на шарнірі. У ранніх конструкціях використовувався ролик, проте пізніше від нього відмовилися через його швидке зношування і погану якість струмознімання.

Зазвичай тролейбуси мають дві штанги — по одній на кожен дріт контактної мережі. Відповідно до міжнародних стандартів ліва штанга — позитивний потенціал («плюс»), права — негативний потенціал («мінус»). Трамваї мають одну штангу.

На відміну від пантографа та бугеля, штанга скеро́вується контактним проводом, тому у місці розгалуження проводів штанга повинна спрямовуватися розміщеною на ньому стрілкою, яка може дистанційно перемикатися водієм.

• Штанга легша, ніж бугель або пантограф, і простіша за конструкцією;
• Обладнаний штангами транспортний засіб має можливість відхилятися від осьової лінії контактної мережі на певну відстань, пропорційну довжині штанги (зазвичай — до 5 м в кожну сторону), що, зокрема, дозволяє тролейбусам здійснювати маневр обгону;
• Простота підключення до дво- і багатопровідної мережі (існуючі конструкції багатопровідного струмознімання з використанням пантографа вимагають значного рознесення контактних проводів і займають багато місця, тому застосовуються в основному в електропоїздах і кар'єрних вантажівках).

• Штанга може зірватися з контактного проводу при несправності в контактній мережі.
  • Зазвичай у Світовій практиці штанга встановлюється на контактний дріт вручну, водієм, зазвичай за допомогою надітого на неї ковзаючого кільця з діелектричною мотузкою. Проте уже зараз набувають поширення пристрої для автоматизації цієї операції — зокрема, на тролейбусах у яких передбачена опція автономного руху.
• Потрібний контроль за зусиллям підпружинення штанги, оскільки при слабкому натягу пружин підвищується ймовірність її зриву, а надмірний натяг може привести до пошкодження контактної мережі.

Для запобігання пошкодження контактної мережі при сході штанги тролейбуси і трамваї обладнуються штанговловлювачами.

Механічний штанговловлювач — це котушка з пружиною, на яку намотаний канат, з'єднаний з кінцем штанги. Пружина підтримує натяг канатів, запобігаючи їх провисанню; при різкому натягу каната, який сигналізує про схід штанги, спрацьовує спусковий механізм, і потужніша пружина намотує канат на котушку, опускаючи штангу на дах.

У електричному штанговловлювачі функції намотувальної пружини виконує електродвигун, що дозволяє виключити помилкові спрацьовування через ривки, викликані нерівностями дороги — змотування канатів запускається в разі зникнення напруги з контактної мережі. Крім того, з'являється можливість опускати штанги дистанційно по команді водія, що підвищує безпеку: у разі виявлення витоку струму на корпус можна повністю відключити тролейбус від контактної мережі, не виходячи з кабіни і не піддаючись ризику потрапити під напругу.

Пневматичні і гідравлічні штанговловлювачі встановлюються на даху біля основи штанги. Вони, як і електричні, дозволяють виключити помилкові спрацьовування і забезпечують дистанційне опускання штанги; крім того, вони виконують функцію демпфера, запобігаючи розгойдування контактного проводу і, відповідно, підвищуючи надійність струмознімання і зменшуючи ймовірність сходу штанг.

• Тролей

• Фото та характеристики графітових вставок(рос.)

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (червень 2011) Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (червень 2011)