Шугнанська мова

Шугнанська мова
Шугнанська мова
Поширена в	Афганістан і Таджикистан
Носії	60 000 осіб
Писемність	арабська абетка, кирилиця, латинське письмо і Shughni writing systemd
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	sgh

Шугнанська мова — мова шугнанців. Відноситься до східно-іранської групи іранських мов. Поширена в Шугнанському, Рушанському та Мургабському районах Гірно-Бадахшанської АТ Таджикистану (90 тис. шугнанців за даними 1999) та Афганістані.

Писемність

Писемність на шугнанській мові створена в 1931 на основі латинського алфавіту, хоча відомі шугнанські тексти початку XX століття, записані арабською графікою. Через кілька років алфавіт був реформований та прийняв такий вигляд:

A a	B в	C c	Ç ç	Ꞓ ꞓ	D d	Đ đ	F f
G g	Ƣ ƣ	H̡ h̡	I i	J j	K k	L l	M m
N n	O o	Ө ө	P p	Q q	R r	S s	Ş ş
T t	Ѣ ѣ	U u	V v	W w	X x	X̵ x̵	H h
Z z	Ƶ ƶ	З з

До 1938 видавалися підручники, газети та інша література. Потім, до кінця 1980-х шугнанська мова не мала писемності. Зараз обмежено використовується алфавіт на основі кирилиці. Окремі матеріали на шугнанській публікуються в газетах Бадахшон, Ма'ріфат, Фарҳангі Бадахшон.

Алфавіт з підручника шугнанської мови^[4]

А а	Ā ā	б б	в в	В̌ в̌	г г	Ғ ғ	Г̌ г̌
Ғ̌ ғ̌	д д	Д̌ д̌	е е	е е	Ж ж	з З	З̌ з̌
І і	Ӣ ӣ	Й ї	К к	Қ қ	л л	м м	н н
Про про	П п	р р	с з	т т	Т̌ т̌	у у	Ӯ ӯ
У̊ у̊	ф ф	х х	Ҳ ҳ	Х̌ х̌	Ц ц	Ч ч	Ҷ ҷ
Ш ш	ь	е е

Алфавіт за даними книги «Мови Російської Федерації та сусідніх держав»^[5]

а а	Ā ā	б б	в в	В̌ в̌	г г	Ғ ғ	Г̌ г̌
Д д	Д̌ д̌	Ē ē	Ê ê	Ж ж	з З	Ҙ ҙ	і і
Ӣ ӣ	й ї	К к	Қ қ	л л	м м	н н	Про про
П п	р р	З з	т т	Т̌ т̌	У у	Ӯ ӯ	У̊ у̊
Ф ф	Х х	Ҳ ҳ	Х̌ х̌	ц ц	ч ч	Ҷ ҷ	Ш ш
ь	ь

Лексика

Незважаючи на те, що лексика шугнанської мови має багато спільного з лексикою інших східноіранських мов, багато лексичних одиниць є лише в ній і в спорідненій сарикольській, але відсутня в інших східноіранських мовах (ваханська, пушту, авеста).

**Порівняльна таблиця лексики семи іранських мов**^[6]
Українська переклад	Фарсі	таджицька	Шугнанська	Рушанська	Сарикольська	Ваханська	Пушту	Авестійська
син	pesær (پسر)	pisar (писар)	puts	puc	pɯts	putr	zoj	putra
вогонь	ɒtiʃ (اتش)	otaʃ (Оташів)	joːts	yuc	juts	rɯχniɡ	wor	âtar
вода	ɒb (اب)	ob (про)	xats	xats	xats	jupk	obə	aiwyô, ap
кисть руки	dæst (دست)	dast (даѕт)	ðust	ðost	ðɯst	ðast	lɑs	zasta
ступня	pɒ (پا)	po (по)	poː ð	pu:ð	peð	puð	pɯð	pxa, pʂa
зуб	dændɒn (دندان)	dandon (дандон)	ðinðʉn	ðinðon	ðanðun	ðɯnðɯk	ɣɑx, ɣɑʂ	?
око	tʃæʃm (چشم)	tʃaʃm (Чашма)	tsem	cam	tsem	tʂəʐm	stərɡa	chashman
кінь	æsb (اسب)	asp (асп)	voː rdʒ	vurdʒ	vurdʒ	jaʃ	ɑs	aspa
хмара	æbr (ابر)	abr (абр)	abri	abr	varm	mur	uriədz	?
пшениця	gændom (گندم)	gandum (гандум)	ʒindam	ʒindam	ʒandam	ɣɯdim	ɣanəm	?
м'ясо	ɡuʃt (گوشت)	ɡuʃt (гушт)	ɡu ːxt	ɡu ːxt	ɡɯxt	ɡuʂt	ɣwəxa, ɣwəʂa	?
багато	besjɒr (بسيار)	bisjor (бісер)	lap,fana	ghak,fana	pɯr	təqi	ɖer, pura	paoiri, paoirîsh, pouru
високий	bolænd (بلند)	baland (баланди)	biland	biland	bɯland	bɯland	lwəɻ	berezô, berezañt
далеко	dur (دور)	dur (дур)	ðar	ðar	ðar	ðir	ləre	dûra, dûrât
хороший	χub (خوب)	χub (Хуб)	baʃand	bashand	tʃardʒ	baf	xə, ʂə	vohu
малий	kutʃik (كوچك))	χurd (Хурд)	dzul	bucik	dzɯl	dzəqlai	ləɡ, ləʐ	?
говорити	goft (گفت)	guft (гуфт)	lʉvd	luvd	levd	xənak	wajəl	aoj-, mrû-, sangh-
робити	kærd (كرد)	kard (кард)	tʃi ːdow	tʃigo	tʃeiɡ	tsərak	kawəl	kar-
бачити	did (ديد)	did (дид)	wiːnt	wuːnt	wand	winɡ	winəm	dî-

Примітки

↑ ScriptSource - Afghanistan
↑ ScriptSource - Tajikistan
↑ ^а ^б ^в Ethnologue — 25, 19 — Dallas, Texas: SIL International, 1951. — ISSN 1946-9675
d:Track:Q14793 d:Track:Q14790
↑ Аламшо М., Карамшо Д. Хуг̌ну̊ни зив̌. — Хоруғ : «Помир», 2000. — С. 134.
↑ Шугнанский язык // Языки Российской Федерации и соседних государств. — М : «Наука», 2005. — Т. 3. — 606 с. — 1200 прим. — ISBN 5-02-011237-2.
↑ Gawarjon (高尔锵/Gāo Ěrqiāng). Outline of the Tajik language (塔吉克语简志/Tǎjíkèyǔ Jiǎnzhì). — Beijing : Nationalities Publishing House, 1985.

Література

І. І. Зарубін. Шугнанскіе тексти та словник. М.-Л.,1960;
Şamвizodāt M.B. Xugnөni alifbә. Ƣullajen çāt. Sitalinobod — Toşkand 1931
Şamвizoda Çamşed. Alifbe. Awalөn sol çat. Stalinobod, 1937
Карамшоев. Шугнанско-російський словник. 3 вип. М., 1988–1999.

Посилання

Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Шугнанська мова

[[https://scriptsource.org/country/AF_ScriptSource_-_Afghanistan]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ScriptSource - Afghanistan

[[https://scriptsource.org/country/TJ_ScriptSource_-_Tajikistan]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ScriptSource - Tajikistan

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q591041"_data-entity-id="Q14790">[https://www.ethnologue.com/language/sgh_Ethnologue]<span_class="wef_low_priority_links">_—_25,_19_—_[[:Даллас|Dallas,_Texas]]:_[[:SIL_International|SIL_International]],_1951._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/1946-9675_1946-9675]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q14793]][[d:Track:Q14790]]</div>-3] а ^б ^в Ethnologue — 25, 19 — Dallas, Texas: SIL International, 1951. — ISSN 1946-9675
d:Track:Q14793 d:Track:Q14790

[4] Аламшо М., Карамшо Д. Хуг̌ну̊ни зив̌. — Хоруғ : «Помир», 2000. — С. 134.

[5] Шугнанский язык // Языки Российской Федерации и соседних государств. — М : «Наука», 2005. — Т. 3. — 606 с. — 1200 прим. — ISBN 5-02-011237-2.

[Gawarjon-6] Gawarjon (高尔锵/Gāo Ěrqiāng). Outline of the Tajik language (塔吉克语简志/Tǎjíkèyǔ Jiǎnzhì). — Beijing : Nationalities Publishing House, 1985.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]