Станом на 1885 рік складалася з 28 поселень об'єднаних у 24 сільські громади. Населення — 7999 осіб (3942 чоловічої статі та 4057 — жіночої), 741 дворове господарство[1].
Основні поселення волості
Шумськ — колишнє власницьке містечко при річці Вілія за 30 верст від повітового міста; волосне правління; 165 осіб, 18 дворів, православна церква, костел, синагога, 2 єврейські молитовні будинки, школа, 12 постоялих дворів, 17 постоялих будинків, лавка, 2 водяні млини, базар щонеділі, 4 ярмарки. За 5 верст — винокурний завод.
Андрушівка — колишнє державне село при річці Кутенка, 371 особа, 28 дворів, каплиця, постоялий будинок.
Бриків — колишнє власницьке село, 696 осіб, 74 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
Голубиси (Голибиси) — колишнє власницьке село при річці Вілія, 383 особи, 46 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Зіньки — колишнє державне село при річці Вілія, 279 осіб, 38 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
Кордишів — колишнє власницьке село при річці Вілія, 523 особи, 64 двори, православна церква.
Кутів (Кути) — колишнє державне і власницьке село, 615 осіб, 44 двори, постоялий будинок, водяний млин.
Малі Садочки — колишнє власницьке село, 185 осіб, 22 двори, православна церква, постоялий будинок.
Онишківці — колишнє державне село при річці Вілія, 356 осіб, 36 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
Переморівка — колишнє власницьке село, 122 особи, 14 дворів, православна церква, постоялий будинок, винокурний завод.
Рохманів — колишнє власницьке містечко при річці Вілія, 309 осіб, 39 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
Сураж — колишнє державне село при річці Вілія, 873 особи, 92 двори, православна церква, каплиця, постоялий будинок, 2 водяних млин.
Історія
Волость існувала з ХІХ ст. по 1920 р. у складі Кременецького повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость існувала як ґміна Шумськ Кременецького повіту в тих же межах, що і до 1921 року (за винятком сіл Баймаки та Зіньки, що залишилися у складі радянської частини Волині). В 1921 р. складалася з 43 населених пунктів, налічувала 15 852 жителі (11 524 православних, 4 111 римо-католиків, 5 євангелістів, 3 греко-католики і 209 юдеїв)[2].
1 жовтня 1933 р. було передано до новоутвореної сільської ґміни Угорськ село Мости[3]