Юджин Пол Вігнер

Юджин Пол Вігнер
англ. Eugene Paul Wigner
Народився	17 листопада 1902(1902-11-17) Будапешт, Угорщина
Помер	1 січня 1995(1995-01-01) (92 роки) Принстон, США ·пневмонія[1]
Поховання	цвинтар Принстонаd[2][3]
Країна	Австро-Угорщина,  США
Національність	євреї[4]
Діяльність	математик, фізик, викладач університету, фізик-теоретик, фізик-ядерник
Alma mater	Гімназія Фашорі (1919)[4] Берлінський технічний університет (1925)[4]
Галузь	фізика
Заклад	Принстонський університет[4] Берлінський технічний університет[4] Університет Вісконсину в Медісоні[4] Геттінгенський університет[4] Лейденський університет[5] Принстонський університет[4] Мангеттенський проєкт[4] Принстонський університет[4][6] Національна лабораторія Ок-Ридж[7]
Науковий керівник	Майкл Поланьї
Вчителі	Ласло Рац
Аспіранти, докторанти	Джон Бардін[8] Віктор Фредерік Вайскопф[8] Маркос Мошинскі Abner Shimonyd[8] Fred Tappertd[8] William Tout Sharpd[8] Ralph Zvi Roskiesd[8] Theodore Duddell Newtond[8] Francis Joseph Narcowichd[8] Rajmund Lewis Somorjaid[8] Leonard Eisenbudd[8] George Abraham Snowd[8] Conyers Herringd[8] Joseph O. Hirschfelderd[8] Едвін Томпсон Джейнсd[8] Frederick Seitzd[8]
Членство	Лондонське королівське товариство Угорська академія наук Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство[9] AAAS[9] Американське фізичне товариство[9] Нідерландська королівська академія наук Національна академія наук США
Брати, сестри	Margit Diracd
У шлюбі з	Amelia Frankd Mary Annette Wheelerd Eileen Clare-Patton Hamiltond
Діти	David Wheeler Wignerd
Родичі	Поль Дірак і Gabriel Andrew Diracd
Нагороди	медаль імені Макса Планка (1961) Нагорода Альберта Ейнштейна (1972) медаль Вігнераd (1978) Гіббсівська лекція (1968) медаль Франкліна (1950) премія пам'яті Ріхтмаєра (1955) член Американського фізичного товариства[d] іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (1970) John von Neumann Prized (1966) премія «Атоми для миру» (1960)
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах  Юджин Пол Вігнер у Вікісховищі

Юджин Пол Вігнер (англ. Eugene Paul Wigner; 17 листопада 1902, Будапешт, Угорщина — 1 січня 1995, Принстон, США) — американський фізик угорського походження. Нобелівський лауреат 1963 року за внесок в теорію атомного ядра та елементарних частинок, особливо за відкриття та застосування фундаментальних принципів симетрії.

Вігнер народився в Будапешті в єврейській сім'ї середнього достатку (сім'я згодом прийняла лютеранство в 1919 році, але залишалася нерелігійною).^[10] Його батько, Антал Вігнер (Antal Wigner, 1870—1955), працював керуючим шкіряно-дубильного цеху; мати, Елізабет (Erzsébet Einhorn Wigner, до шлюбу Айнгорн, 1879—1966), була домогосподаркою. Дід Вігнера по материнській лінії був лікарем у маєтку Естергазі в Айзенштадті. У Вігнера були дві сестри, Берта і Маргіт (остання у 1937 році стала дружиною фізика Поля Дірака).

У віці 11 років Вігнер заразився туберкульозом і протягом 6 тижнів перебував разом зі своєю матір'ю в санаторії в Австрійських горах. Вігнер відвідував лютеранську гімназію, де він вивчав математику під керівництвом Ласло Ратца — вчителя Джона фон Неймана. У 1921 році він навчався у Вищій технічній школі Берліна (сьогодні Берлінський технічний університет). У цей час він відвідував по середах колоквіуми німецького фізичного товариства. На цих колоквіумах виступали такі знаменитості, як Макс Планк, Макс фон Лауе, Рудольф Ладенбурге, Вернер Гейзенберг, Вальтер Нернст, Вольфганг Паулі і Альберт Ейнштейн. На одному з колоквіумів Вігнер зустрів Лео Сіларда, який відразу став близьким другом Вігнера. Також у Берліні Вігнер познайомився в Майклом Полані, який став другим, після Ласло Ратца, вчителем Вігнера.

Навчався хімії та інженерії в Техічному університеті Берліна. Тут він познайомився з Альбертом Ейнштейном та Лео Сілардом. Працював у Принстонському університеті в 1930 році. В 1937 році одержав громадянство США. В 1939 році був серед п'яти науковців, які повідомили президенту США Франкліну Д. Рузвельту про військовий потенціал атомної енергії. Під час Другої світової війни брав участь у роботі над плутонієвим реактором.

• Айзенбуд Л., Вигнер Е. Структура ядра. — М. : ИЛ, 1959. — 180 с.
• Вейнберг А., Вигнер Е. Физическая теория ядерных реакторов. — М. : ИЛ, 1961. — 732 с.
• Вигнер Е. Теория групп и её приложения к квантовомеханической теории атомных спектров. — М. : ИЛ, 1961. — 444 с.
• Вигнер Е. Этюды о симметрии. — М. : Мир, 1971. — 320 с.

• Комірка Вігнера — Зейтца
• Функція Вігнера
• Вігнерівський кристал
• Ефект Вігнера

Інше

• 75570 Йєновігнер — астероїд, названий на честь фізика^[11].

• Біографія на сайті Нобелівської премії [Архівовано 23 липня 2008 у Wayback Machine.]
• Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Юджин Пол Вігнер в архіві MacTutor (англ.)
• Юджин Пол Вігнер(англ.) у проєкті «Математична генеалогія».
• Твори та інформація про Юджин Пол Вігнер у Інтернет-архіві