Юрате і Каститіс
Юрате і Каститіс[1] (лит. Jūratė ir Kastytis) — одна з найвідоміших народних литовських казок. Вперше була записана в 1842 році Людвіком Адамом Юцевичем[2] та з тих пір неодноразово використовувалася в поемах, балеті і навіть рок-опері.[3]. ЕтимологіяІм'я Юрате походить від литовського слова jūra — море [4]. СюжетСюжет варіюється в залежності від версій казки, але основний зміст схожий. Богиня Юрате жила на дні Балтійського моря в бурштиновому палаці і стежила за морським порядком. Молодий рибалка Каститіс з села Швянтойи викликав гнів богині тим, що наловив занадто багато риби. Юрате піднялася з глибин в образі ундини ( морської діви), щоб покарати рибалку, але закохалася і забрала юнака до свого палацу. Вони щасливо жили, поки громовержець Перкунас не впізнав про кохання богині і простого смертного[2]. Перкунас розлютився і розбив бурштиновий палац на мільйони шматочків, а Юрате прикував до скелі на морському дні. Саме тому, за легендою, балтійський берег після шторму засівають бурштином[5]. За однією версією Юрате врятувала коханого від смерті під час шторму; за іншою — Каститіс загинув, і Юрате оплакує його донині: її сльози падають бурштином (чистим і прозорим, якою була любов Юрате і Каститіса), а ридання приймаються за завивання бурі[2]. Культурне значенняСеред литовських казок можливо дві улюблені більше інших — це «Юрате і Каститіс» і «Егле – королева вужів». Вони сягають корінням в литовську міфологію і намагаються пояснити походження повсякденних речей. У курортному місті Паланга з 1960 року стоїть фонтан, присвячений Юрате і Кастітіс (скульптура Н. Гайгалайте)[6][7]. Герб міста розроблявся з оглядкою на легенду: блакитне поле символізує Балтійське море, бурштинове намисто нагадує про давнє мистецтво, а срібна корона — морську богиню Юрате[8][9]. У Польщі існує морський курорт Юрата на ім'я легендарної богині. Красива легенда надихала в різні часи на створення літературних та музичних творів. У 1920 році видатний литовський поет Майроніс написав баладу, оспівуючи закоханих[10]. Ілюстрації до цього твору Вацловаса Ратайкіса-Ратаса заслужили визнання на всесвітній виставці в Парижі (1937)[11]. У 1933 році на музику Груодіса було поставлено балет[10], в 1955 — опера і написаний спектакль. У 2002 році до 750-ї річниці в Клайпеди була поставлена рок-опера. Кінцівка опери сумна — замок зруйнований, а закохані розлучені[12]. У 1959 році литовська легенда з'явилася в СРСР у вигляді мультиплікаційного фільму «Бурштиновий замок»[13][14]. Поет Йосип Бродський згадує у своєму вірші «У Паланзі» (1967) Юрате і Кастітіс:
Див. такожПримітки
|