Янгол (Мікеланджело)
«Я́нгол із канделя́бром» (італ. Angelo reggicandelabro; також — «Я́нгол зі свічнико́м», «А́нгол зі світи́льником»[1]) — невелика мармурова статуя, створена італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті бл. 1494 —1495 рр., для гробниці Святого Домініка у Болоньї. «Янгол» — одна із трьох статуй[а], які Мікеланджело зробив для гробниці. Як зазначає Віктор Лазарєв, у цих ранніх творах скульптора відчувається вплив робіт Якопо делла Кверча[2]. ОписГробниця Святого Домініка залишалася недовершеною через смерть Ніколо дель Арка, скульптора, що розпочав її[3]. Мікеланджело вирізьбив янгола із канделябром із правого боку — його янгол не такий жіночний та ніжний, як у Ніколо дель Арка, його фігура — більш міцна та чоловіча, незважаючи на невеликий розмір[4]. У янгола коротке, кучеряве волосся. Він опустився на ліве коліно і притримує важкий свічник обома руками на правому. Мікеланджело вдалося досить успішно наслідувати манеру його попередника, проте вираз обличчя його янгола жвавіший. Вільям Воллес пише, що це — «…наймиліша із усіх задуманих ним скульптур»[4]. Образ у мистецтвіЦя скульптура згадується у біографічному романі Карела Шульца «Камінь і біль»:
1967 року вийшла книга Е. Л. Коніґсбурґ «Із заплутаних справ пані Безіл Е. Френквайлер» (англ. From the Mixed-Up Files of Mrs. Basil E. Frankweiler), сюжет якої розвивається навколо таємниці статуї «Янгол», можливо створеної Мікеланджело. Книга отримала медаль Джона Ньюбері у 1968 році. У 1973 книгу було екранізовано Філдером Куком (пані Френквайлер зіграла Інгрід Бергман), а у 1995 — Маркусом Коулом (пані Френквайлер зіграла — Лорен Беколл). Примітки
Посилання
Джерела
|