Alea iacta estAlea iacta est (з лат., дослівно — гральну кістку кинуто, жереб кинуто) — слова, які нібито промовив Гай Юлій Цезар 10 січня 49 року до н.e., під час переправи зі своєю армією через ріку Рубікон, у північній Італії. Цим вчинком він розпочав тривалу громадянську війну з Гнеєм Помпеєм і його синами у 49—45 роках до н. е. Тоді ж народився й інший крилатий вислів: «Перейти Рубікон». Цезар певною мірою ризикував, позаяк мав у своєму розпорядженні лише невелику кількість відданих йому легіонів поблизу Риму. Однак, цей ризик виявився обґрунтованим, оскільки стратегічне захоплення Риму і відступ Помпея зіграли ключову роль у конфлікті — Цезар став диктатором, попри те, що його політична кар'єра починалася з посади фламіна Юпітера. Латиною ця сентенція вперше була процитована Светонієм у його фактологічній праці «Життя цезарів» (лат. De Vita Caesarum) у формі iacta alea est. Семантика сучасного використанняЦя фраза означає прийняття невідворотного рішення — подібно до гравця, який кинувши гральну кістку (жереб), вже не має дороги назад. Часто використовується для підкреслення невідворотності подій, надання містичного відтінку фатальності подіям, що відбуваються. Сьогодні в українській мові ця сентенція найчастіше функціонує у вигляді фрази Жереб кинуто або її синонімічних виразів: «мости спалені», «рішення ухвалено», «точку неповернення пройдено», «що сталося, то вже не відстанеться» та ін. ФормаІмовірно, Цезар запозичив фразу у Менандра, відомого грецького автора комедій, якого він цінував більше, ніж римського драматурга Теренція[1][2]. Менандр вжив її в «Аррефорі» або у «Флейтистці», про що згадує Афіней у своєму «Бенкеті мудреців»[en] (книга 13, параграф 8)[3]. Плутарх у книзі «Життя Помпея» (60.2.9) повідомляє, що ці слова були сказані грецькою мовою:
Светоній, сучасник Плутарха, який писав латиною, також згадує цю фразу:
В іншому контексті цей зворот треба було перекладати як жереб був кинутий, хоча деякі дослідники стверджують[4], що цю сентенцію слід перекладати як імператив: Хай жереб буде кинуто. У добу Цезаря слово «alea» було іменником, яким означалася рання форма гри в нарди, тоді як кості були відомі під назвою «cubus», а отже сентенцію можна також перекласти дослівно як гра в нарди розпочалася[джерело?]. Сентенція в сучасних художніх творах
Див. такожПримітки
Посилання
|