ФламіниФла́міни (лат. Flamines) — жерці для одного окремого божества у Стародавньому Римі. Колегію фламінів установив Нума Помпілій. Flamines maioresПосада фламінів була довічною, вони ділилися на 3 старших, що вибиралися з патриціїв і виконували культ Юпітера (Flamen Dialis), Марса (Flamen Martialis), Квіріна (Flamen Quirinalis). Flamines minoresІнші 12 молодших, які обиралися з плебеїв і були закріплені за другорядними богами:
В епоху імперії до існуючих фламінів додалися фламіни обожествлених імператорів. Фламінами на початку своєї кар'єри були Юлій Цезар і Нерон. Посада фламіна Юпітера обставлялася великою кількістю ретельно розроблених правил і табу: наприклад, ніжки ліжка, на якому він спить, мали бути забруднені грязюкою (це символізувало зв'язок із римською землею), а також мало знаходитись у вестибюлі (символ постійної доступності фламіна для громадян), він не міг виходити з дому з непокритою головою, їздити верхи, торкатися живих кіз, сирого м'яса, плюща, бобів. Фламін Юпітера зрікався сану після смерті своєї дружини. Останнє було пов'язане з двома речами: по перше, дружина фламіна у певному сенсі була дотична до посади та культового служіння свого чоловіка; по друге, лише смерть могла розлучити священниче подружжя. Фламіни користувались великою шаною. Інавгурація новообраних фламінів проходила на калатних коміціях[1]. Примітки
Джерела
Посилання
Information related to Фламіни |