Хіларита
Хілари́та або Хілари́тас (від грец. ἱλαρός — веселий, життєрадісний) — у римській міфології персоніфікація радості. Культ ХіларитиУ релігійних віруваннях римлян Хіларита належала до групи популярних уособлень людських почуттів, таких як Клеменція, Летиція, Патіенція. Можливо пов'язана з культом Кібели. На честь цієї «матері богів» присвятили свято Хіларії[en] («день весілощів»), яке відзначалося в греко-римській культурі на наступний день після весняного рівнодення (25 березня)[1]. Хіларита на монетахЗустрічається на давньоримських монетах. Хіларита зображена у вигляді жінки, яка стоїть і тримає в одній руці пальмову гілку — символ радості[2], а в іншій — ріг достатку; варіанти: скіпетр[3], патера[4], вінок[5], квітка[6] або якір[7]. На деяких монетах Антоніна Пія Хіларита торкається голови[8]. Вперше Хіларита з'явилися на монетах Адріана (117—138). На його сестерціях[9] і дупондіях[10] богиня зображена з двома дітьми [11], на денаріях — з написом: «HILAR[itas] P[opuli] R[omani]» (Хіларита римського народу)[12][13]. З нагоди народження дітей імператорів на монетах карбували епітети «HILARITAS AVGVSTI» («радість імператора»)[14] або «HILAR[itas] TEMPOR[um]» («Радість часів»), як на монетах Дідія Юліана[14][15]. Хіларита викарбувана на монетах імператорів:
Астероїд ХіларитадаНа честь богині названий астероїд (996) Хіларитада[de]. Примітки
Література
|