Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

HR 6819

Історія дослідження
Дата відкриття рік
Дані спостережень
(Епоха J2000.0[2])
Пряме піднесення4,787113247024 радіан[1]
Схилення−1 радіан[1]
Відстань пк
Видима зоряна величина (V) m
Сузір'яТелескоп
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/c
Власний рух за прямим піднесенням mas/рік
Власний рух за схиленням mas/рік
Паралакс (π)2,7122 ± 0,1187 кутова мілісекунда[1]
Абсолютна зоряна величина (V) m
Спектральні характеристики
Спектральний класB2V[3]
B−V
U−B
Фізичні характеристики
Маса M☉
Радіус R☉
Вік років
Температура K
Світність L☉
Металічність
Обертання50 ± 1 км/с[3]
Елементи орбіти
Період (P) років
Велика піввісь (a) а.о.
Ексцентриситет (e)
Эпоха периастра (T) °
Аргумент перицентра (ω) °
-
Інформація у базах даних
SIMBADHD 167128
Зоряна система
Зоря має кілька компонентів
Їх параметри:

HR 6819 (також відома як HD 167128 або QV Телескопа, QV Telescopii) — потрійна зоряна система, що знаходиться у південному сузір'ї Телескоп, а саме у його південно-західній частині, біля межі з сузір'ями Павич і Жертовник. Система виглядає як досить тьмяна змінна зоря, видима неозброєним оком; видима зоряна величина варіюється від 5,32 до 5,39. Знаходиться на відстані приблизно 1120 світлових років від Сонця і віддаляється від нас зі швидкістю приблизно 9,4 км/с.

У дослідженні, опублікованому у травні 2020 року, стверджується, що QV Telescopii містить чорну діру, і у випадку повного підтвердження даної гіпотези HR 6819 стане найближчою до Сонця відомою чорною дірою (а також першою, що розташована у системі, видимій неозброєним оком).[4]

Спостерігати систему можна лише на південь від 33-го градусу північної широти.

Каталогізація

HR 6819 — це позначення даного об'єкта у Каталозі яскравих зір. У Каталозі Генрі Дрейпера система записана як HD 167128, а у каталозі об'єктів телескопа Гіппаркос — як HIP 89605.[5] Через те, що яскравість об'єкта варіюється, назва записується як QV Telescopii, таким чином позначаючи, що це 330-та підтверджена зоря змінної яскравості (за винятком зір з позначеннями Баєра) у сузір'ї Телескоп.[6]

Компоненти системи

Широкоформатне зображення QV Telescopii у сузір'ї Телескоп
Зображення художника: потрійна система QV Телескопа з чорною дірою у центрі

HR 6819 — ієрархічна потрійна зоряна система, що містить класичну Be-зорю, позначену B, з невідомим поки періодом обертання, і внутрішню систему, що складається з зорі класу B III (період 40,3 днів, позначена як Aa) і чорної діри без акреційного диска (масою від 5,4 сонячник), позначену як Ab.[7]

HR 6819 вважалася одиничною зорею[8] до 2009-го року, коли астроном Моніка Майнц (Monika Maintz) у своєму дослідженні з'ясувала, що спектр об'єкта містить сигнатуру двох зір. Втім, ґрунтовному аналізу заважала обмежена видимість системи. Група астрономів, очолювана Томасом Рівініусом (Thomas Rivinius) здійснила більш точні виміри радіальної швидкості, на основі яких було зроблено висновок про існування у системі невидимої stellar-mass black hole.[7]

QV Tel Aa

Головний компонент системи Aa (раніше позначався A[7]) — зоря класу B III, блакитний гігант, масою від 5 до 6 сонячних, і температурою 16…18 кілокельвін. Ця зоря і інша зоря-компаньйон (невидима з Землі) формують подвійну зорю з періодом приблизно 40,33 днів.[7]

Джерела

  1. ↑ а б в г Gaia Early Data Release 3 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2020.
  2. ↑ Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.
  3. ↑ а б в г Curé, M. Stellar parameters and H α line profile variability of Be stars in the BeSOS survey // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. Flower — OUP, 2018. — Vol. 474, Iss. 4. — P. 5287–5299. — 13 p. — ISSN 0035-8711; 1365-2966 — doi:10.1093/MNRAS/STX3075 — arXiv:1711.08675
  4. ↑ «Практично у вас на подвір'ї»: чорна діра так близько, що її можна знайти без телескопа. BBC. 9 травня 2020. Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
  5. ↑ HD 167128. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 14 лютого 2020.
  6. ↑ Samus, N.N.; Kazarovets, E.V.; Durlevich, O.V.; Kireeva, N. N.; Pastukhova, E.N. (2017). General Catalogue of Variable Stars. Astronomy Reports. 5.1. 61 (1): 80—88. Bibcode:2017ARep...61...80S. doi:10.1134/S1063772917010085.
  7. ↑ а б в г Rivinius, Th.; Baade, D.; Hadrava, P.; Heida, M.; Klement, R. (2020). A naked-eye triple system with a nonaccreting black hole in the inner binary. Astronomy & Astrophysics. 637 (L3): 11. arXiv:2005.02541. Bibcode:2020A&A...637L...3R. doi:10.1051/0004-6361/202038020.
  8. ↑ Eggleton, P.P.; Tokovinin, A.A. (September 2008). A catalogue of multiplicity among bright stellar systems. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 389 (2): 869—879. arXiv:0806.2878. Bibcode:2008MNRAS.389..869E. doi:10.1111/j.1365-2966.2008.13596.x.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "GaiaDR2", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "vsx", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Hiltner1969", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Anderson2012", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Houk1979", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Arcos2018", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Tetzlaff2011", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "brown1997", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Jaschek1982", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Kembali kehalaman sebelumnya