I-39

Історія
Японія
Назва:	I-39
Будівник:	корабельня ВМФ у Сасебо
Закладений:	19 червня 1941
Спуск на воду:	15 квітня 1942
На службі:	22 квітня 1943
Доля:	26 листопада 1943 потоплений біля островів Гілберта
Основні характеристики
Клас і тип:	Підводний човен типу B1 (I-15)
Водотоннажність:	2584 над водою, 3654 при зануренні
Довжина:	108,7 м
Ширина:	9,3 м
Осадка:	5,1 м
Двигуни:	2 дизелі потужністю 9,2 МВт електромотори потужністю 1,5 МВт
Швидкість:	23,5 вузла (над водою), 8 вузлів (при зануренні)
Дальність плавання:	26 000 км при швидкості 16 вузлів (над водою)
Максимальна глибина:	100 м
Екіпаж:	94
Озброєння:	6 × 533 мм торпедних апаратів (усі носові), 17 торпед 1 × 140 мм палубна гармата / 40 калібрів Тип 11 року зенітне озброєння 2 х 25 мм Тип 96 1 літак Yokosuka E14Y

26.11.43

class=notpageimage|

Район потоплення I-39

I-39 — підводний човен Імперського флоту Японії, який брав участь у Другій світовій війні.

Корабель належав до типу B1 (він же клас I-15), представники якого мали великі розміри (їх надводна водотоннажність перевищувала підводний показник океанських підводних човнів США) та могли нести розвідувальний літак або, після переобладнання, мінісубмарину для диверсійних операцій.

Після завершення тренувань I-39 пройшов 21—27 липня 1943-го з Йокосуки на атол Трук (центральна частина Каролінських островів), на якому ще до війни створили потужну базу японського ВМФ. 2 серпня човен рушив звідси в перший похід із завданням патрулювати в районі архіпелагу Нові Гебриди.

Понад місяць I-39 діяв у визначеному районі, де двічі виходив у атаку на ворожі судна. 2 вересня 1943-го він випустив дві торпеди по конвою, проте не поцілив, а 12 вересня торпедував та потопив буксир ВМФ США «Навахо», що вів на буксирі баржу з пальним з Самоа на Есіприту-Санто. За цей же період сам човен був тричі атакований глибинними бомбами, проте лише остання атака завдала певних пошкоджень.

27 вересня 1943-го I-39 завершив похід на Труці, де узялись за усунення бойових пошкоджень.

21 листопада 1943-го човен вийшов у море з наказом протидіяти великому ворожому флоту вторгнення, який напередодні розпочав атаку на японські гарнізони на островах Гілберта. 25 листопада з I-39 надійшла радіограма про прибуття у визначений йому район патрулювання, яка стала останньою, що надійшла з цього корабля.

Незадовго до завершення 26 листопада 1943-го лінкор «Массачусетс», що брав участь у забезпеченні атаки на острови Гілберта, встановив радарний контакт із якоюсь ціллю. До останньої спрямували есмінець «Бойд», який так само встановив радарний контакт, а після втрати останнього відшукав підводний човен, що занурився, за допомогою сонару. Далі з есмінця скинули дві серії глибинних бомб та за 15 хвилин після другої з них чули потужний підводний вибух. Не виключено, що саме ця атака призвела до загибелі I-39 разом з усіма 96 особами, що перебували на борту.