M-послідовністьМ-послідовності або послідовності максимальної довжини (англ. Maximum length sequence, MLS) — псевдовипадкові послідовності, що знайшли широке застосування у широкосмугових системах зв'язку. Як правило, використовуються двійкові М-послідовності, члени яких є числами 1 або 0. Створення М-послідовностіМ-послідовності створюються за допомогою регістрів зсуву з лінійним зворотнім зв'язком. Наприклад, варіант системи побудови М-послідовності з регістром, що має довжину 4, зображено на рисунку 1. Цю схему можна також виразити таким рекурентним співвідношенням: де n - індекс часу, k - позиція біту в регістрі, а означає додавання за модулем-2. M-послідовності періодичні і регістр зсуву проходить в циклі через кожне можливе двійкове значення (за винятком нульового вектора), регістри можуть бути ініціалізовані будь-яким початковим значенням (станом), за винятком нульового. Взагалі в алгоритмі створення М-послідовності за допомогою регістра зсуву можуть підсумовуватись будь-яка кількість елементів із заданими індексами, але не кожна з таких схем буде видавати на виході M-послідовність. Такі регістри зсуву зручно описувати у термінах поліномів, де ступінь відповідає індексу елементу, а коефіцієнт або — включеності елементу у суму. Наприклад, описаній вище схемі відповідає поліном 4 ступеня із коефіцієнтами , тобто . Для того, щоб результатом роботи схеми була M-послідовність, необхідною і достатньою умовою є те, що відповідний поліном є примітивним. ВластивостіМ-послідовності мають такі властивості.[1]
Взаємовідносини з перетворенням АдамараКон і Лемпель (1977) виявили взаємовідношення між М-послідовностями та перетворенням Адамара, завдяки чому стало можливим обчислення АКФ М-послідовності за допомогою швидкого алгоритму на зразок ШПФ. Див. також
Література
Примітки |