S-Bahn — як правило скорочення від нім.Stadtschnellbahn, міська швидкісна залізниця; рідше від нім.Schnellbahn, швидкісна залізниця; іноді й від нім.Stadtbahn, міська залізниця. Технічно і юридично є залізницею і видом залізничного приміського і міжміського транспорту в Німеччині, Австрії і Швейцарії.
S-Bahn займає проміжне становище між міськимгромадським транспортом і пасажирським транспортом далекого прямування і використовує звичайні залізничні лінії в межах і поза містом. Рухомий склад S-Bahn є електро- (рідше мото-) поїзди залізничних габаритів і розмірів. Відстані між станціями S-Bahn, як правило, менші за відстань між станціями регіональних поїздів (RegionalBahn), більше ніж в метрополітенах, у легкорейкового транспорту і вуличних видів міського транспорту (трамваїв, автобусів тощо). Як правило, вхід в вагони S-Bahn знаходиться на одному рівні з пероном. Оплата проїзду в S-Bahn, як правило, дорівнює що і всередині міста — в інших видах міського громадського транспорту, так і між містами — в регіональних поїздах і міжміських автобусах.
В 1882, збільшення кількості паровозів в околицях Берліна, змусило Пруську Державну залізницю будувати окремі залізничні колії для приміських перевезень. Berliner Stadtbahn пов'язав в Берліні вісім міжміських залізних станцій, які були розташовані по всьому місту. Більш низька вартість проїзду була введена на новітній Berliner Stadt-, Ring- und Vorortbahn (Берлінська міська-, кільцева- і приміська залізниця) була введена з 1 жовтня 1891. Вартість проїзду й малий інтервал руху відрізняв її від інших залізниць.
Другою приміською залізницею була Hamburg-Altonaer Stadt- und Vorortbahn з'єднавша Гамбург з Альтоною і Бланкенесе. Альтонський офіс Пруської Державної залізниці, на паровій тязі, було відкрито у 1906.
Електрифікація
З початку ХХ сторіччя з'явились перші потяги на електричній тязі, маючи живлення від контактної мережі в 15 000 В. Так як контактна мережа була вельми не зручна для паровозів, Berliner Stadt-, Ring- und Vorortbahn перейшов на живлення від постійного струму в 750 В по третій рейці. В 1924, був введений перший електрифікований маршрут.
В 1930, Berliner Stadt-, Ring- und Vorortbahn перейменовано в S-bahn.
В 1907, в Гамбурзі була створена експериментальна лінія на змінному струмі. На мережі використовувались паровози до 1940, коли їх було остаточно замінено локомотивами живленням 1200 В постійного струму. В 1934, Hamburg-Altonaer Stadt- und Vorortbahn був перейменований в S-Bahn.
Stadtbahn Karlsruhe (Трамвай-поїзд) використовує зелену літеру «S» логотипу, хоч S-Bahn не вважається. Синій логотип U-Bahn не використовується, так як нема підземних ділянок.
Найстаріша мережа S-Bahn в Австрії є S-Bahn Wien (Віденський S-Bahn), яка використовується переважно для міжміських перевезень. Вона була створена в 1960-і, але до 2005, її зазвичай називали Schnellbahn.
Мережа S-Bahn в ГраціS-Bahn Graz знаходиться на першому етапі будівництва. Лінії S1, S11, S5, S51, S6, S7, в дії,а S3, S31 и S32-ще будуються і мають бути введені в дію в 2012.
S-Bahn також використовується в німецькомовній Швейцарії. У франкомовній частині для його позначення вживається абревіатура RER, але напрямок позначається з літерою S (на кшталт S2).
Regio S-Bahn Basel обслуговує єврорегіон «Regio TriRhena», що є міжнаціональним сполученням Франції і Німеччини. Тунель з'єднуючий дві міжміських залізничні станції у Базелі ( Badischer Bahnhof й Basel SBB ) планувався як Herzstück Regio-S-Bahn Basel.
В Україні тільки почався розвиток залізниці і міської залізниці в великих містах, здебільшого в генплани міст входять реконструкція залізниці в межах міста і розвиток нового магістрального транспорту, проекти Укрзалізниці в Києві – Kyiv City Express та Дніпрі – Dnipro City Express
Французький Réseau Express Régional, початково використовувалась тільки в Парижі. На разі має значення S-Bahn на теренах Франції й Швейцарії. Тільки RER, серед S-Bahn має підземні станції.
HÉV є мережею з чотирьох приміських гілок навколо Будапешту. Початково HÉV будувалось як відгалуження Угорської державної залізниці. Наразі HÉV знаходяться в підпорядкуванні національної транспортної компанії у Будапешті. Але не є частиною Будапештського метро.
Стокгольмська приміська залізниця (швед.Stockholms pendeltåg) введена в дію в 1960-х роках. Pendeltåg й Стокгольмський метрополітен (швед.Stockholms tunnelbana) об'єднані на кшталт S-Bahn й U-Bahn Берліна і Гамбурга. Pendeltåg не є назвою Стокгольмської мережі, але є шведським еквівалентом терміну S-Bahn.
Гетеборзька приміська залізниця (швед.Gothenburg pendeltåg) складається з двох регіональних маршрутів (Alingsåspendeln й Kungsbackapendeln). Третій маршрут (Alependeln) наразі будується.
Приміська залізниця Сконе (швед.Skåne pendeltåg) у Сконе також має назву Malmö pendeltåg/