Есмінець Z29 21 березня1940 року закладений на верфі заводу Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser у Бремені, 15 жовтня1940 року спущений на воду, а 9 липня1941 року введений до складу військово-морських сил Третього Рейху. Корабель брав участь у бойових діях в атлантичних та арктичних водах, біля берегів Європи, під час операції «Цербер» з прориву німецьких важких кораблів через Ла-Манш був флагманом сил ескорту. Наприкінці 1943 року Z29 брав участь у битві у Баренцевому морі, під час якої допоміг потопити британський тральщик. В подальшому діяв поблизу Норвегії, двічі був пошкоджений союзною авіацією. Після капітуляції нацистської Німеччини есмінець був переданий до США, як контрибуція, проте за призначенням не використовувався, і у грудні 1946 року був затоплений з хімічними боєприпасами на борту в протоці Скагеррак.
З 14 по 17 січня 1942 року Z29 був одним з кораблів супроводження на переході лінкора «Тірпіц» з Вільгельмсгафена до Тронгейма в Норвегії, після чого повернувся до Кіля. 27 січня есмінець вирушив до французького Бреста в рамках підготовки до прориву через Англійський канал двох німецьких лінкорів та важкого крейсера. 11 лютого 1942 року німецькі лінійні кораблі «Шарнгорст» та «Гнейзенау» та важкий крейсер«Принц Ойген» здійснили зухвалий прорив до Північного моря, неймовірно здивувавши британське адміралтейство, яке не очікувало від німців такого вчинку. Z29 під прапором капітана-цур-зее Еріха Бея був флагманом сил ескорту. Британські атаки на німецькі кораблі були малоефективними, поки лінійний корабель «Шарнхорст» не підірвався на міні поблизу гирла Шельди й командувач ескадрою віцеадміралОтто Ціліакс не перейшов на есмінець Z29. Після нетривалого ремонту, викликаного пошкодженнями внаслідок зіткнення з лінкором «Шарнгорст», Z29 повернувся до строю.
Пізніше, з 24 по 28 вересня есмінець взяв участь в операції «Зарін» — постановці мінних загороджень біля узбережжя Нової Землі разом з крейсером «Адмірал Гіппер» та однотипними есмінцями Z23, Z28 та Z30. 23–24 жовтня корабель супроводжував «Тірпіц» і важкий крейсер «Адмірал Шеєр» від бухти Буген до Тронгейма і далі до Копенгагена, разом з «Адміралом Шеером», перш ніж повернувся до Алта-фіорду з легким крейсером «Нюрнберг».
Британський есмінець «Обд'юрет», виконуючи бойове завдання з супроводження, першим наразився на німецькі бойові кораблі. Незважаючи на довгий і наполегливий обстріл конвою, британці, не втративши жодного транспортного судна конвою, зуміли відбити атаку німців. У морському бою з боку британського флоту загинули ескадрений міноносець«Акейтіз» та тральщик«Бремблі». Німецький флот втратив есмінець Z16 «Фрідріх Еккольдт», який вогнем корабельних гармат знищили британські крейсери «Шеффілд» і «Джамайка», котрих німці в сутінках помилково прийняли за власні крейсери.
Подальші дії
24 січня 1943 року, Z29, не постраждавши у бою, був виділений на супроводження до Кіля легкого крейсера «Кельн» та пошкодженого у сутичці з британським ескортом «Адмірала Гіппера». Після завершення місії есмінець встав на ремонт у Везермюнде.
У липні 1943 року корабель завершив ремонтні роботи та повернувся разом з есмінцем Z33 до Норвегії. У вересні 1943 року брав участь в операції «Цитронелла», рейді Крігсмаріне на норвезький острів Шпіцберген[Прим. 3]. Під час місії у Z29 чотири рази влучили снаряди берегової артилерії, при цьому загинули троє членів екіпажу та ще троє дістали поранень.
25 грудня 1943 року корабель включили до складу сил підтримки лінкора «Шарнгорст» під час операції «Остфронт», спробі перехопити британський конвой JW 55B, який прямував до Радянського Союзу. Наступного дня всі кораблі ескорту лінкора були повернуті на базу, щоб збільшити ймовірність перехоплення конвою і не взяли участі в наступній битві поблизу мису Нордкап.
17 липня Z29 дістав незначних уражень від нальоту британських винищувачів при проведенні Королівським флотом операції «Маскот» під час нападу на лінкор «Тірпіц». Починаючи з жовтня, есмінець супроводжував конвої в ході операції «Нордліхт», евакуації вермахту з півночі Норвегії. 16 грудня Z29 та Z31 поставили мінне поле біля міста Хоннінгсваг. Через тиждень есмінець відплив з Лаафіорда до Везермюнде на модернізацію та посилення свого зенітного озброєння. У травні 1945 року війна закінчилася, й хоча ремонт був завершений, корабель 7 числа вже був знятий з експлуатації.
Z29 був виділений США, коли союзники розділили вцілілі кораблі Крігсмаріне між собою наприкінці 1945 року. Через поганий стан німецького есмінця ВМС США відмовилися від використання корабля, і 16 грудня1946 року Z29 був затоплений на вході в Скагеррак з вантажем хімічних боєприпасів на борту.
Erich Gröner, Dieter Jung [Bearb.]: Die Schiffe der deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939—1945 und ihr Verbleib. Bernard & Graefe, Bonn 2000 (9., neu bearb. und erw. Aufl.), ISBN 978-3-7637-6215-6.(нім.)
Wolfgang Harnack: Zerstörer unter deutscher Flagge: 1934 bis 1945. Koehler, Hamburg, 1997 (3., überarb. Aufl.), ISBN 3-7822-0698-3.(нім.)
Ulrich Elfrath: Deutsche Zerstörer, 1934—1945. Podzun-Pallas, 1990, ISBN 3-7909-0161-X.
Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
.svg){kind=small}
