Іван Милев

Іван Милев
болг. Иван Милев
автопортрет
Народження	18 лютого 1897(1897-02-18) Казанлик
Смерть	25 грудня 1927(1927-12-25) (30 років)
	Софія (грип )
Країна	Болгарія
Навчання	Державне училище художніх мистецтв
Діяльність	художник
Напрямок	модерн
Діти	Maria Milevad
Учасник	Перша світова війна
Роботи в колекції	Національна художня галерея (Софія) і Софійська міська художня галерея
Автограф
Іван Милев у Вікісховищі

Іван Милев (болг. Иван Милев; нар. 18 лютого 1897 Казанлик — пом. 25 грудня 1927 Софія) — болгарський художник і сценограф, один з головних представників болгарського модерну.

Народився в сім'ї чабана. У 1916 році був мобілізований, і з 1917 воював на Північному фронті. 18 листопада того ж року відкрилася персональна виставка Мілева в Казанлиці. У 1919 році він закінчив Казанликське педагогічне училище і три роки працював учителем в селі Горський Ізвор.

У 1920 році був прийнятий в Державне училище художніх мистецтв в Софії, в 1925 році закінчив спеціальний курс декоративного відділення у професора Стефана Баджова.

За час свого навчання провів три персональні виставки. Співпрацював у газеті «Червен смях» як ілюстратор і карикатурист.

Влітку 1923 року з групою студентів відвідав Туреччину, Грецію та Італію. У Римі, Неаполі, Флоренції та Венеції близько познайомився з досягненнями італійського Ренесансу та бароко.

У вересні 1925 одружився з оперною співачкою Катею Наумовою. Через рік у них народилася дочка Марія, яка стала згодом архітектором. Сім'я жила в бідності.

У 1926 році Милев завершив своє навчання в училищі, отримавши диплом декоратора. Деякий час працював художником-постановником Народного театру, де оформив кілька вистав.

Крім цього, розробив обкладинки для декількох книг, розписував фресками будинки багатіїв, разом з колективом друзів-художників брав участь в конкурсі проектів Пам'ятника свободи (їх робота зайняла друге місце).

Помер від грипу 25 січня 1927 року, не доживши до 30 років.

Є одним з найбільших майстрів акварельної та темперної техніки в болгарському образотворчому мистецтві. Близькою йому була і соціальна тематика. Його надзвичайно самобутній декоративний стиль зазнав впливу тодішнього європейського модерну, в той же час ґрунтуючись на традиціях народної творчості та іконопису. Роботи Мілева зберігаються в Національній художній галереї Болгарії, Софійській художній галереї і в галереях Шумена, Казанлика та інших міст.

Портрет Івана Милева поміщений на банкноту номіналом 5 левів зразка 1999 року.

• «Ахінора 1925» — папір-картон, темпера, 86х66.
• «Весілля» — 1925, папір, картон, гуаш, 48х33.
• «Балкани» — 1922, папір, картон, темпера, 65х87.
• «Жатка» — 1925, папір, темпера, 27,5х34,5.
• «У нічника» — 1925, папір, змішана техніка, 36х27.
• Колекція акварелі, подарована в 1944 році матір'ю художника.

• 
  „Ахинора“ (1922)
• 
  „Етюд“ (1920 – 1925)
• 
  „Гадулар“ (1924)
• 
  „Светогорська легенда“ (1926)
• 
  „Бежанці“ (1926)
• 
  Портрет Анни Каменової (1924)

• Сайт, посвященный Ивану Милеву (болг.)
• Сайт об Иване Милеве [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
• Иван Милев на Pravoslavieto.com [Архівовано 24 квітня 2018 у Wayback Machine.] (болг.)
• Образец банкноты в 5 левов [Архівовано 17 червня 2018 у Wayback Machine.]
• Йорданка Трополова. Русокудрый чудотворец

• Марински, Лазар. Национална художествена галерия. Българска живопис. 1925—1970. Каталог. — София: Български художник, 1971.
• Иван Милев. 1897—1927 / сост. Р. Маринска. — Национална художествена галерия, 1997. — ISBN 954-90243-1-8.