Бенгальська мова історично поширена в регіоні, відомому як Бенгалія. Це офіційна мова Бангладеш і одна з 23 офіційних мов Індії. Серед індійських штатів, має офіційний статус у Західній Бенгалії (носії бенгальської мови складають більше 85 % від населення штату) і Трипура (понад 67 %). Багато носіїв мови проживає в індійських штатах Ассам (близько 28 % від населення штату), Андаманські та Нікобарські острови (близько 26 %), Джаркханд (близько 10 %), Аруначал-Прадеш і Мізорам (більше 9 %).
Історія
Історію бенгальської мови можна простежити за писемними пам'ятками починаючи з X—XII століття. Мовознавці вирізняють три основних періоди розвитку бенгальської мови:
старобенгальська мова (з X—XII століття) — тексти: Чар'япада, девотивні пісні; поява займенників Ami, tumi тощо; Словозміна дієслів -ila, -iba тощо. У цей період від бенгалі відділилися асамська мова та мова Орія. Писемність перебувала під впливом камрупі.
середньобенгальська мова (з XIV століття) — головний текст цього часу — ЧандідасоваШарекрішна Чіртана; відбувається елізія фінальної ô; з'являються складні дієслова; вплив перської мови. Деякі лінгвісти поділяють цей період на ранню та пізню середньобенгальську (Мукундарама Чакраборті).
новобенгальська мова (з кінця XVIII століття) — скорочення дієслів та займенників (пор. tahar → tar «його»/«її»; koriyachhilô → korechhiloвін/вона).
Найдавніший текст бенгальською мовою, що зберігся до сьогодні, «Чар'ячар'ятіка» датується X—XI століттями. Це не лише перша пам'ятка новою індоарійською мовою, але й видатний твір літератури та остання створена на території Індії пам'ятка буддійської культури. Серед бенгальських письменників особливе місце займають Рабіндранат Тагор та Вівекананда. Загалом існує багата поетична традиція бенгальською мовою. Бенгальською було створено також видатні твори філософсько-релігійної думки. Не меншу, ніж література і філософія, славу здобув у світі й бенгальський кінематограф. Режисери Гхатака, Сатьяджіта Рая, Мрінала Сена та сучасні молоді Гаутама Гхоша, Буддадева Дасгупта здобули численні відзнаки на престижних кінофестивалях. Цікавим явищем культури є бенгальський національний театр.
Як графічну основу бенгальська мова використовує алфавіт бонгаккхор, який походить (як деванагарі, ґурмукхі та інші письменності Індії) від графіки брахмі. Бенгальське письмо спільне для бенгальської та асамської мов, використовувалося також для санскриту. Протобенгальські форми письма зафіксовані у пам'ятках XI століття. Власне бенгальське письмо сформувалося в XV столітті.
Орфографія
Бенгальська є фонетичною мовою, й орфографія в більшості випадків повністю відповідає вимові. Проте існує ряд винятків. Незважаючи на зміни в орфографії, що відбулися в XIX столітті, писемність мови ґрунтується на нормі санскриту і не завжди враховує зміни і злиття звуків, що відбулися в мові. Іноді для одного і того ж звуку використовується кілька графем. Крім того, бенгальська орфографія не враховує всі фонетичні нюанси, багато сполучень приголосних також не відповідають їхнім складовим частинам. Так поєднання звуків ক্ [k] і ষ [ʂɔ], що позначається графічно як ক্ষ може вимовлятися як [k ʰ ː o], [k ʰ o] або [k ʰ ɔ].
Фонетика
Для фонетики бенгалі характерні: гармонія голосних, протиставлення носових і неносових голосних, а також придихальних і непридихальних приголосних, гемінація приголосних, «окання». Звукова система включає 29 приголосних і 14 голосних звуків, з яких 7 носових. Бенгалі має широкий спектр дифтонгів.
У питомо бенгальських словах основний наголос завжди падає на перший склад, тоді як наступні непарні склади можуть виділятися додатковими слабшими наголосами. У той же час, в словах запозичених із санскриту наголосом виділяється кореневий склад слова, що не зовсім гармонує з власне бенгальськими словами.
При додаванні префіксів наголос зсувається ліворуч. Наприклад, у слові shob-bho (цивілізований) наголос падає на перший склад shob, додаючи негативний префікс «ô-» отримуємо ô-shob-bho (нецивілізований), наголос зсувається на склад ô. У кожному разі, наголос в бенгальській мові не впливає на зміст слова.
За невеликими винятками інтонація і тональність в окремих словах бенгалі не має вирішального значення. Водночас інтонація в реченні відіграє важливу роль. Так в простому розповідному реченні більшість слів або фраз вимовляються з підвищеним тоном, за винятком останнього в реченні слова, на якому тон стає низьким. Таким чином у бенгальських реченнях утворюється особливий музичний наголос. Тональності в інших реченнях відрізняється від наведеної вище. У питальних реченнях з відповіддю так-ні підвищення тону може бути сильнішим, а падіння тону на фінальному слові — різкішим.
Довгота голосних
На відміну від багатьох інших індійських мов, довгота голосних у бенгалі не має смислорозрізнювального значення. Проте при певному поєднанні морфем одні голосні вимовляються довше інших. Зокрема, довшим буде останній склад синтагми.[2] У односкладових словах, що закінчуються на голосний, наприклад cha (чай) голосний буде довшим, ніж у першому слові слова chaţa .
Сполучення приголосних
Власне бенгальські слова не мають кластерів приголосних, максимальна складова структура при цьому — CVC (приголосний-голосний-приголосний). У той же час, санскритськалексика має широкий діапазон кластерів, складова структура при цьому досягає CCCVC. Наприклад, кластер mr в মৃত্যু mrittu «смерть». Англійські та інші запозичення мають ще більший обсяг кластерів, наприклад ট্রেন ţren «поїзд» або গ্লাস glash «скло».
Кластери на кінці слова вкрай рідкісні, більшість з них також використовуються в англійських запозиченнях: in লিফ্ট lifţ «ліфт»; ব্যাংক bêņk «банк». Проте такі поєднання існують і у власне бенгальських словах, наприклад в слові গঞ্জ gônj, яке входить у назви багатьох населених пунктів. Деякі (особливо східні) діалекти бенгальської мови використовують кінцеві кластери досить часто, наприклад в слові চান্দ chand «місяць» (у стандартній формі мови — চাঁদ chãd, де замість кластера використовується носовий голосний).
Морфологія
Морфологічний тип мови
Граматичний лад бенгальської мови має аглютинативний характер словотворення і словозміни, поширені службові слова, редуплікація граматично і семантично пов'язаних одиниць.
Займенник
Бенгальські займенники мають категорію особи (перша, друга, третя) та числа (однина, множина). На відміну від української мови у бенгальській займенники не розрізняються за родом, тобто той самий займенник може бути використаний при перекладі як відповідник українських займенників «він» чи «вона».
Але у бенгальській мові також є три займенники третьої особи, але вони розрізняються за близкістю до мовця (близько (тут), далеко (там) та десь). Існують також ввічливі та розмовні (фамільярні) форми займенників. Дуже фамільярні форми застосовуються щодо близьких друзів чи членів сім'ї або щодо підлеглих, а також при використанні ненормативної лексики. У наведених нижче таблицях використовуються такі скорочення: д.ф. = дуже фамільярна форма, ф = фамільярна, в = ввічлива (шаноблива).
Займенник у називному відмінку виступає у реченні підметом.
Особові займенники (називний відмінок)
Особа
Близькість
Ставлення
Однина
Множина
1
ami (я)
amra (ми)
2
д.ф.
tui (ти)
tora (ти)
ф.
tumi (ти)
tomra (ти)
в.
apni (ви)
apnara (ви)
3
Тут
ф.
e (він/вона)
era (вони)
в.
ini (він/вона)
ẽra (вони)
Там
ф.
o (він/вона)
ora (вони)
в.
uni (він/вона)
őra (вони)
Десь
ф.
she (він/вона)
tara (вони)
в.
tini (він/вона)
tãra (вони)
Іменник
Іменники змінюються за відмінками і числом. Відсутня категорія роду. Розрізняються категорії одухотвореності — бездушності, визначеності — невизначеності, що виражаються через форми відмінювання та через використання визначально-вказівних афіксів, що приєднуються як до іменників, так і до займенників.
জুতাগুলা/জুতোগুলোতে juta-gula/juto-gulo-te на черевиках
Дієслово
Дієслово в бенгальській змінюється за часами і особами у двох способах: індикативі та імперативі. Характеризується наявністю категорії ввічливості (субординації). Розвинена система часових форм.
Простий теперішній час
Простий теперішній час у бенгальській мові утворюється, як і в українській, за допомогою відповідних закінчень: -i, -(i)sh, -o, -e, -(e)n.
У морфологічних і синтаксичних утвореннях спостерігається постпозиція головного слова в словосполученні. Поширені словосполучення зі службовими дієсловами, в тому числі дієслівно-дієслівні та дієслівно-іменні. Негативні форми займенників і прислівників відсутні.
Діалекти і літературна мова
У бенгальській мові виділяють дві основні групи діалектів: західну (основним є діалект району Навадвіпа) та східну (основним є діалект району Даккі. Особливе місце займає діалект Чіттагонга (південний схід), мова якого найбільше відрізняється від літературної.
Літературна бенгальська мова виступає у двох основних стилях: шадху-бхаша або класичний та чоліт-бхаша або розмовний стиль. Шаду-пхаша базується на західному діалекті, в ньому збереглося багато архаїчних структур. Розмовний чоліт-бхаша поєднує в собі певні риси західного діалекту та калькутської говірки. Шаду-пхаша широко вживався до 20-х років XX століття, але й досі використовується в науковій літературі, офіційних документах та деяких друкованих органах. Проте сьогодні домінантним стилем літературної мови став чоліт-бхаша.
Лексика
Словник бенгальської мови приблизно на 67 % складається з слів санскритського походження (তৎসম tôtshômo), на 28 % з власне бенгальської лексики (তদ্ভব tôdbhôbo), решта 5 % складають різні запозичення як із сусідніх (দেশী deshi), так і з європейських мов (বিদেশী bideshi).
Водночас велика частина цих слів є архаїчними або маловживаними термінами. Лексика, що використовується у сучасній літературі, складається на 67 % з власне бенгальських слів, близько 25 % становлять санскритські запозичення і близько 8 % — запозичення з інших мов.
ধারা ১: সমস্ত মানুষ স্বাধীনভাবে সমান মর্যাদা এবং অধিকার নিয়ে জন্মগ্রহণ করে। তাঁদের বিবেক এবং বুদ্ধি আছে; সুতরাং সকলেরই একে অপরের প্রতি ভ্রাতৃত্বসুলভ মনোভাব নিয়ে আচরণ করা উচিৎ। (бенгальським письмом)
Dhara êk: Shômosto manush shadhinbhabe shôman môrjada ebong odhikar nie jônmogrohon kôre. Tãder bibek ebong buddhi achhe; shutorang shôkoleri êke ôporer proti bhrattrittoshulôbh mônobhab nie achorôn kôra uchit. (повна транскрипція)
Всі люди народжуються вільними і рівними у своєму достоїнстві і правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братства. (переклад)
Рахунок від 1 до 10
Êk
Dui
Tin
Char
Pãch
Chhôe
Shat
At
Nôe
Dôsh
Вивчення в Україні
Бенгальська мова почала вивчатися в академічних установах України лише після відновлення незалежності в 1991 році. У 2011 році при Східно-Європейському інституті розвитку в Києві був створений Центр Тагора, де зокрема планується організація вивчення бенгальської мови[3].