Народився 20 жовтня1958 року в Нью-Йорку. Мати Ґрейс Ґембл (уроджена Аткінсон), була американкою (померла 2019 р.), а батько, Віґґо Петер Мортенсен старший — данцем (помер 2017 р.); вони зустрілися в Норвегії. Дід актора по материнській лінії походив із Нової Шотландії (Канада), а сім'я його бабусі по материнській лінії була з Нової Англії (США). Родина переїхала до Венесуели, відтак до Данії, і згодом оселилася в Аргентині у провінціях Кордова, Чако й Буенос-Айрес, де він ходив у школу, а батько керував птахофермами та ранчо. Перші десять років життя Віґґо провів у Південній Америці, але в 1969, після розлучення батьків, мати знову повернулася у США. Від батька він успадкував любов до подорожей і хист до мов (говорить іспанською, може порозумітися данською, норвезькою, французькою, італійською).
У школі Віґґо грав у теніс і був капітаном шкільної команди з плавання. У 1980 році він закінчив Університет св. Лоуренса, здобувши науковий ступінь з управління та з іспанської мови. Переїхав у Данію до родичів, але, перепробувавши багато професій, у 1982 році повернувся у США з наміром стати актором. Упродовж двох років відвідував школу акторської майстерності Воррена Робертсона.
Перші десять років акторської кар'єри Мортенсена не можна назвати особливо вдалими, Віґґо рідко з'являвся в касових стрічках, віддаючи перевагу незалежним проєктам, які не приносили ані відомості, ані прибутків.
Поступово Віґґо Мортенсен набув слави актора, що підходить на ролі лиходіїв і занепалих типів, однак самого актора це анітрохи не бентежило, у роботі для нього завжди мали значення три речі: точність у зображенні персонажа, новий досвід і задоволення від самого процесу знімання. До найменшої ролі Мортенсен ставиться серйозно, практично розчиняючись у своєму персонажі. Так, наприклад, для фільму «Ідеальне вбивство» він написав усі картини й жив на горищі, орендованому для зйомок.
Поступово почав зніматися в комерційних проєктах, які принесли акторові популярність. Такі стрічки, як «Денне світло», «Пророцтво» і «Багряний приплив» зробили Мортенсена впізнаваним, на нього звернули увагу критики. Переломним у його кар'єрі став фільм Рідлі Скотта «Солдат Джейн».
Наприкінці 1990-х кінокар'єра Мортенсена невпинно йшла вгору. До того ж Денніс Гоппер допоміг йому організувати власну фотовиставку, а слідом за нею була й перша художня виставка. Віґґо Мортенсен багато часу приділяє живопису, перетворивши свій будинок на художню студію.
Актор Стюард Таунсенд, запрошений на роль Араґорна у трилогії «Володар перснів», покинув знімальний майданчик і Пітер Джексон зателефонував Мортенсену з пропозицією замінити вибулого. Порадившись із сином (адже у випадку згоди їм потрібно було провести нарізно майже рік), Віґґо прийняв пропозицію.
У 2020 році дебютував як режисер у сімейній драмі «Падіння» (англ.Falling). Він також зіграв роль головного героя-гея, на чиїх стосунках із батьком і заснований сюжет цього фільму[5].
Особисте життя
Мортенсен має подвійне американське та данське громадянство. Він заявляв, що виріс, розмовляючи англійською та іспанською мовами, і іноді відчуває, що, розмовляючи іспанською, він «може краще проникнути в суть справи»[6].
Віґґо Мортенсен був одружений із вокалісткою панк-групи X Крістін (Іксен) Червенкою. Вони познайомилися в 1986 році на зйомках фільму «Порятунок!», одружилися 1987-го, розлучилися 1998 року. 28 січня 1988 в пари народився син Генрі Блейк Мортенсен.
З 2009 року він перебуває у стосунках з іспанською акторкою Аріадною Хіль. Хоча пара проживає в Мадриді, Мортенсен проводить багато часу в Сполучених Штатах, і заявив: «Я громадянин і давній мешканець Сполучених Штатів і прив'язаний до їхніх пейзажів, історії та людей»[7][8] У нього є власність у Сендпойнті, штат Айдахо, і він проводить там час, коли не знімається у фільмах [9].
Вільний від творчості час Мортенсен воліє проводити з родиною або на самоті, не беручи участі у «світському житті».
Спорт
Мортенсен висловлював симпатію до асоціативного футболу, хокею з шайбою та бейсболу. Серед його улюблених команд — аргентинський клуб «Сан-Лоренсо де Альмагро»[10], англійська команда «Фулгем»[11], іспанська команда «Реал Мадрид»[12], турецька команда «Бешикташ»[13], а також збірні Аргентини та Данії[14]. Його улюблені футболісти — Дієго Марадона та Ектор «Бамбіно» Вейра[15]. Він є фанатом «Монреаль Канадієнс» і носив футболку «Канадієнс» під своїм костюмом протягом зйомок трилогії «Володар перснів»[16]. Він також є фанатом «Нью-Йорк Метс» і в інтерв'ю, присвяченому фільму «Дорога» 2009 року, був помічений в одязі, що вказував на його підтримку команди Австралійської футбольної ліги «Коллінгвуд Магпієс»[17]. Під час виступу на «Пізньому шоу з Девідом Леттерманом» він тримав плакат, що підтримував «Нью-Йорк Джаєнтс» з НФЛ.
Підтримка України
У 2024 році з'являвся у футболках з тризубом на низці світових кінофестивалів, зокрема в Глазго та у Карлових Варах. «Ми підтримуємо їх [українців] проти російської агресії, проти людей, які їй потурають в Росії, а особливо за її межами» — сказав актор[18].