Занзіба́р (англ.Zanzibar City) — місто в Танзанії, адміністративний, економічний і культурний центр острівної частини країни (Занзібару); також центр регіону Занзібар Західний.
Місто розташоване на західному узбережжі Занзібару (о-ву Унгуджа). Морський порт. У 2002 році за даними перепису населення міста Занзібар становило 205,870 жителів[4].
Історія
Перші документальні свідчення про місто Занзібар відносяться до XVI ст.. Вважається, що в заснуванні міста взяли участь нащадки персів і араби, які стали основою формування місцевої аристократії й окремої етнічної групи — суахілі (від араб.сахіль «берег», тобто «берегові люди, люди узбережжя»). Сама́ назва міста (як і острову й групи островів у цілому), на думку фахівців, походить від перс.زنگبار, Зангі-бар «чорне узбережжя» (у арабській передачі — араб.زنجبار Занджі-бар).
У наступну епоху Занзібар, разом з Момбасою, стає одним з найбільших осередків работоргівлі у Східній Африці.
Основна забудова міста Занзібар — будинки арабського типу з коралів і черепашнику — являє собою лабіринт вузьких вуличок. Дво-, триповерхові будинки з пласкими дахами оточують непрохідним муром внутрішні подвір'я. Будинки часто мають масивні різьблені двері, розписні віконниці (у розписі улюбленими є морські орнаменти, символічні зображення риб, лотоса, ланцюгів тощо).
Історична частина міста, т. зв. «Кам'яне місто» (або Місто кам'яниць, англ.Stone Town, суах.Mji Mkongwe)[5] зі старою забудовою (султанськийпалацБейт-аль-Аджаб «Дім чудес», мечеті, арабська фортеця, житлові кам'яниці, а також колоніальні будови костелу та англіканської церкви) включена до Переліку Всесвітньої спадщиниЮНЕСКО, а більшість об'єктів були реставровані протягом останніх десятиліть ХХ ст..
У місті розташовані Дослідна організація морського рибальства, Державний музей Занзібару, Університет Занзібару тощо.
Видатні уродженці і гості
Навідомішим вихідцем з «Кам'яного міста» Занзібару є Фредді Мерк'юрі (уроджений Фарох Бульсара / Farrokh Bulsara), всесвітньо відомий співак.
У 1866 році декілька тижнів у місті гостював знаменитий мандрівник і місіонер Девід Лівінгстон, повертаючись зі своєї останньої подорожі до Африки. Зберігся будинок, де він жив.