Клара Цеткін

Клара Цеткін
нім. Clara Zetkin
Ім'я при народженні	Клара Айснер
Народилася	5 липня 1857(1857-07-05)[4][2][…]  Кенігсгайн-Відерау, Середня Саксонія, Саксонія
Померла	20 червня 1933(1933-06-20)[1][2][…] (75 років)  Arkhangelskoyed, Поселення Новофедорівськеd, Наро-Фомінський район, Росія[1]
Поховання	Некрополь біля Кремлівської стіни[5]
Країна	Німеччина[6]  Німецька імперія  Веймарська республіка  СРСР
Діяльність	політична діячка, журналістка, активістка за права жінок, антивоєнна активістка, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу, редакторка, педагог, письменниця
Відома завдяки	німецький ліворадикальний політичний діяч, одна з засновниць компартії Німеччини
Знання мов	німецька[2] і російська
Членство	Rote Hilfed і Всесоюзне товариство старих більшовиків
Партія	Комуністична партія Німеччини, Соціал-демократична партія Німеччини і Незалежна соціал-демократична партія Німеччини
У шлюбі з	Georg Friedrich Zundeld і Осип Цеткін
Діти	Maxim Zetkind і Kostja Zetkind
Автограф
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Кла́ра Це́ткін (нім. Clara Zetkin, до шлюбу Айснер, Eissner; 5 липня 1857  село Відерау, Саксонське королівство — 20 червня 1933, Архангельське, Московська область) [1]— діячка комуністичного руху, теоретик марксизму, феміністка.

Щодо походження існуюють дві версії. За першою Клара Айснер народилася в лютеранській родині вчителя сільської парафіяльної школи та за сумісництвом органіста місцевої кірхи. Друга — в сім'ї єврея-шевця.

1881 року вступила до Соціал-демократичної партії Німеччини.

Після запровадження Отто фон Бісмарком «Виняткового закону проти соціалістів» (1881) залишила Німеччину й мешкала в Цюриху, Австро-Угорщині, Італії, а з 1882 р. — в Парижі, де зустрілася з висланим із Німеччини російським євреєм-соціал-демократом Осипом Цеткіним (були знайомі ще з часів його навчання в Лейпцигу). З листопада 1882 року вони стали жити разом, і Клара Айснер змінила прізвище на Цеткін. Невдовзі народила двох синів — Максима (*1883) та Костянтина (*1885).

1889 — Осип Цеткін помер від раку.

1916 — була однією з засновниць Союзу Спартака і Незалежної соціал-демократичної партії Німеччини, яка відокремилася в 1917 році від СДПН. Пізніше вступила до Комуністичної партії Німеччини та представляла КПН у рейхстазі (1920—1933).

1932 — відкриваючи сесію рейхстагу як найстарша за віком серед депутатів, Клара Цеткін виступила з антинацистською промовою.

Нагороджена орденом Леніна та орденом Червоного Прапора.

Похована в Москві на Красній площі біля Кремлівської стіни.

У Німецькій Демократичній Республіці було встановлено медаль Клари Цеткін.

На пропозицію Клари Цеткін учасниці II Міжнародної конференції жінок-соціалісток (Копенгаген, серпень 1910 р., понад 100 учасниць із 17 країн), вирішили щороку у березні відзначати Міжнародний жіночий день — день солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні і соціальні права.^[7]

У резолюції, запропонованій Цеткін, зокрема, зазначалось:

У повній відповідності з класово-свідомими політичними профспілковими організаціями пролетаріату в кожній країні соціалістки всіх країн щорічно проводять Жіночий день, який в першу чергу слугує агітації за надання жінкам виборчого права. Ця вимога має бути висунена як складова частина всього жіночого питання в цілому і в повній відповідності з соціалістичними поглядами. Жіночому дню слід повсюдно надавати міжнародний характер, і він всюди має бути старанно підготовлений.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Клара Цеткін

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клара Цеткін

• Родіна Л. В. Клара Цеткін і Україна. — К., 1985
• Клара Цеткін, Роза Люксембург. Про літературу і мистецтво. — Київ, Мистецтво, 1982.

• Клара Цеткін. Мистецтво і пролетаріат [Архівовано 8 Вересня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про німецького політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.