Володи́мир Тимофі́йович Ланови́й (нар.17 червня1952, Київ) — український економіст, політик, колишній міністр економіки України, голова спостережної ради Української державної іноваційної компанії, президент Центру ринкових реформ.
Життєпис
У 1973 році закінчив планово-економічний факультет Київського інституту народного господарства, економіст промисловості. Кандидатська дисертація «Стимулювання напруженості планів виробничих об'єднань» (1980); докторська дисертація «Ринок і відтворення» (Київський державний економічний університет, 1994). У юному віці грав за Динамо Київ (1965/68) разом з О.Блохіним, В.Зуєвим та ін.
Серпень — листопад 1973 — інженер-економіст Інституту мікроприладів НВО «Кристал» імені Ленінського комсомолу.
Червень 1975 — серпень 1981 — старший інженер, серпень 1981 — квітень 1986 — начальник лабораторії НВО «Кристал» імені Ленінського комсомолу міста Києва.
З квітня 1986 — старший науковий працівник, з 1990 — завідувач відділу форм і методів соціалістичного господарювання Інституту економіки АНУ; був безпосереднім розробником закону «Про економічну самостійність України».
З 5 червня1991 — державний міністр з питань власності і підприємництва УРСР.
Серпень 1992 — липень 1994 — голова правління Центру соціалістичних реформ. У 1992—1994 роках разом з П. Яковенком заснував Клуб експертів Фонду Ф. Еберта (Німеччина), на засіданнях якого провідні політичні діячі України обговорювали актуальні питання.
Березень — грудень 2005 — радник Президента України — представник Президента України в Кабінеті Міністрів України[7][8].
Грудень 2005 — травень 2006 — Представник Президента України в Кабінеті Міністрів України[9][10].
Народний депутат України 2-го скликання з березня 1994 (1-й тур) до квітня 1998, Русанівський виборчій округ № 17, місто Київ. На час виборів: Центр ринкових реформ, президент.[11] Член Комітету з питань бюджету. Член (уповноважений) групи «Реформи».
З травня 2008 — депутат Київської міської ради (депутатська фракція «Блок Миколи Катеринчука»), член комісії з питань промисловості, інноваційної та регуляторної політики.
Радник Президента України з питань економічної політики (травень 1996[12] — червень 1999[13]); радник Президента України (поза штатом) (грудень 2005[14] — жовтень 2006[15]); член Вищої економічної ради Президента України (липень 1997 — листопад 2001); голова спостережної ради Української державної інноваційної компанії (липень 2001 — травень 2002).
Член Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президентові України (листопад 1997 — лютий 1999).
↑В. Т. Лановий, П. Г. Яковенко . Тіньова економіка, фінансова криза, державна політика. Міжнародний дискусійний клуб «Еко-Пол», Випуск 1.К.: Богдана, 1999.ISBN 966-7058-11-5