У 1441 році магістрат міста Шлеттштадт призначив Людвіґа Дрінґенберґа очільником місцевої Латинської школи. Завдяки Дрінґенберґу, який керував школою з 1441 по 1477 рік, в Шлеттштадті з'явилася перший у Верхньорейнському регіоні навчальний заклад, де розвивалася ренесансна гуманістична думка. Школа мала 900 слухачів і стала центром гуманістичної освіти.
Послідовники Дрінґенберґа — Крафт Гофман (нім.Kraft Hofman), Ієронім Ґебвілер (нім.Hieronymus Gebwiler) та Йоганн (Ганс) Сапідус (нім.Johannes Sapidus) (1510-1525) — сприяли зміцненню її репутації в Європі. У результаті їх діяльності в кінці XV — початку XVI століття Латинська школа Шлеттштадта перетворилася на важливий культурний центр і стала альма-матер для цілого покоління ельзаських гуманістів (розквіт школи тривав до середини XVI століття).
У 1442 році Дрінґенберґ при школі заснував Гуманістичну бібліотеку, незадовго до смерті заповів свої книги цієї бібліотеці.
Література
S. Röhrich, Die Schule von Schlettstadt, eine Vorläuferin der Reformation in Illgen's Zeitschrift für hist. Theologie IV, 2 und Wiskowatoff, Jakob Wimpheling, sein Leben und seine Schriften, Berlin 1867.
Claus D. Hillebrand und Peter Zimber: Drei Westfalen in Heidelberg, Historische Persönlichkeiten aus dem Land der verlorenen Söhne, GRIN-Verlag, München, 2013, S. 48-82, ISBN 978-3-656-55464-6