Мелітопольський курган

Мелітопольський курган
Мелітопольський курган
Розташування
Координати	46°51′41″ пн. ш. 35°21′9″ сх. д. / 46.86139° пн. ш. 35.35250° сх. д. / 46.86139; 35.35250
Країна	Україна
Регіон	Запорізька область
Найближче місто	Мелітополь
Історія
Культура	Скіфи
Період	IV ст. до н.е.

Мелітопольський курган — скіфський курган 4 ст. до н.е. в північно-західній частині міста Мелітополя Запорізької області.

Курган розташований в межах міста Мелітополя, на захід від залізничної станції, в районі, іменованому Юрівка, на подвір'ї будинків № 43 і 45 по вулиці Першотравневій (тепер — Скіфська вулиця). У географічному плані тут знаходиться вододіл між верхів'ями балок Кізіяр і Піщаної, що йдуть паралельно одна одній з півночі на південь, а перед впаданням в долину річки Молочної звертають на схід.

За розповідями місцевих жителів ще в 1930-ті на цьому місці знаходився курганний могильник, що нараховував не менше восьми великих насипів, знищених в подальшому забудовою Юрівки. На момент дослідження Тереножкіна, крім основного кургану збереглася лише одна насип висотою близько 1 метра. ^[1]

Курган досліджувався у 1954 році експедицією Інституту археології АНУ під керівництвом О. І. Тереножкіна. Окрім всього іншого, ці дослідження стали першими після великої перерви в офіційних розкопках курганів.^[2]

Навесні 1954 року, власник будинку № 45 по вулиці Першотравневій, копаючи, за його словами колодязь, зрив полу кургану до підошви. На глибині 0,7-0,8 метрів нижче рівня поверхні він несподівано потрапив в підземелля з куполоподібним склепінням, сильно завалене землею.

Не уявляючи обсягу майбутніх робіт співробітники Мелітопольського краєзнавчого музею вирішили дослідити підземелля, для чого розширили провал до 3,7 Х 2,75 метра. Наткнувшись на рясні золоті знахідки, директор музею звернувся в Академію наук УРСР.^[3]

На початок розкопок від насипу зберігся тільки останець центральної частини розмірами 16 X 8 і висотою 3 метри, а також під приватними городами знаходилася північно-західна пола. Значна частина насипу була зірвана до рівня одного метра, а північна була знищена повністю. Східна і західна поли до цього моменту перебували під будинками.

Насип кургану до розкопок був висотою близько 6 метрів, він був складений з вальків, між якими перебувала морська трава-камка (три прошарки). У кургані знаходилися дві усипальні-катакомби. В одній з них, в якій знаходилося поховання знатної скіф'янки і рабині, збереглося близько 4000 золотих прикрас (налобний вінок, підвіски, сережки, кільця, намистинки, ґудзики) і залишки похоронної колісниці. Друга належала скіфові-воїну. У схованці усипальниці влаштованій в підлозі центральної гробниці знайдені горит із золотою обкладкою зі сценами з життя Ахілла, 50 золотих блях, бойовий пояс.

Поблизу другої катакомби було знайдено поховання пари коней.

В даний час колекція артефактів з Мелітопольського кургану зберігається в Скарбниця Національного музею історії України.^[4]

• С. В. Полін. Мелітопольський курган // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 596. — ISBN 978-966-00-1028-1.

• Іллінський А. О., Саєнко В. М. Історія дослідження Мелітопольського кургану і пам'яткоохоронний контекст. // Проблеми вивчення та охорони пам'яток первісного мистецтва півдня Європи (кам'яна доба — епоха бронзи). Запоріжжя, 2015. — С. 37-39.
• Покровская Е. Ф., Мелитопольский скифский курган. // Вестник древней истории. — 1955, № 2.
• Тереножкин А. И., Скифский курган в г. Мелитополе. // Краткие сообщения института археологии АН УССР. — К., 1955, в. 5;

Це незавершена стаття з археології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.