Ніколас Бломберген

Ніколас Бломберген
Nicolaas Bloembergen
Народився	11 березня 1920(1920-03-11)[1][2][…]  Дордрехт, Південна Голландія, Нідерланди
Помер	5 вересня 2017(2017-09-05)[4][2][…] (97 років)  Тусон, Аризона, США  ·серцева недостатність
Країна	Нідерланди,  США
Діяльність	фізик, фізик-теоретик, викладач університету
Alma mater	Лейденський університет Гарвардський університет Утрехтський університет
Галузь	квантова фізика, оптика, фізика[5], теоретична фізика[5] і laser spectroscopyd[5]
Заклад	Гарвардський університет Університет Аризони Лейденський університет Лейденський університет[6]
Науковий керівник	Едвард Перселл і Корнеліс Якобус Гортерd
Відомі учні	Елі Яблоновичd
Аспіранти, докторанти	Елі Яблоновичd[7] Yuen-Ron Shend Peter Pershand[7]
Членство	Леопольдина Французька академія наук Національна академія наук США Нідерландська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Національна інженерна академія США Американське фізичне товариство[8]
Брати, сестри	Auke Bloembergend
У шлюбі з	Huberta Deliana Brinkd
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма медаль Фредеріка Айвза (1979) медаль Стюарта Баллантайна (1961) медаль Лоренца (1978) премія Олівера Баклі (1958) Медаль пошани IEEE (1983) медаль Дірака (UNSW) (1983) стипендія Александера фон Гумбольдтаd премія пам'яті Морріса Лібманна (1959) член Американського фізичного товариства[d] почесний доктор Університету Лаваляd (1987) премія Гумбольдта Член Оптичного товаристваd Bijvoet Medald (2001)
Ніколас Бломберген у Вікісховищі

Ніколас Бломберген (нід. Nicolaas Bloembergen; 11 березня 1920, Дордрехт, Нідерланди — 5 вересня 2017) — американський фізик нідерландського походження. Лауреат Нобелівської премії з фізики за 1981 рік (спільно з Артуром Шавловим).

Бломберген виїхав зі зруйнованої під час Другої світової війни Голландії в 1945 році з метою виконати дослідження для здобуття ступеня доктора філософії. За шість тижнів до його прибуття професор Гарвардського університету Едвард Перселл (спільно зі своїми аспірантами Торрі і Паундом) відкрив явище ядерного магнітного резонансу. Бломбергена найняли для розробки першого апарату для ЯМР. Під час навчання в Гарварді він відвідував лекції Швінгера, Ван Флека і Кембла. Свою дисертацію він подав на захист як у Лейдені, так і в Гарварді. Ступінь доктора (еквівалентно кандидатові наук) він здобув 1948 року в Лейденському університеті. Після недовгої роботи в Нідерландах перейшов до Гарварду і був прийнятий молодшим членом у почесне Товариство співробітників Гарварду^[en] в 1949 році та обійняв посаду доцента (assistant professor) в 1951 році.

У 1958 році він став натуралізованим громадянином США.

У 1978 році його нагородили медаллю Лоренца. У 1981 році Бломберген (спільно з Артуром Шавловим і Каєм Сігбаном) нагороджений Нобелівською премією з фізики «за внесок у розвиток лазерної спектроскопії». Бломберген і Шавлов досліджували речовину, детекція якої без лазерів була б неможлива. До цього Бломберген модифікував мазер Чарлза Таунса. З 2006 року Бломберген працював в університеті Аризони.

Бломберген продовжив академічну лінію, плідну на нобелівських лауреатів, що почалася з лорда Релея (Нобелівська премія з фізики за 1904 рік), з наступними потім Дж. Дж. Томсоном (Нобелівська премія з фізики за 1906 рік), Ернестом Резерфордом (Нобелівська премія з хімії за 1908 рік), Оуеном Річардсоном (Нобелівська премія з фізики за 1928 рік) і наставником Бломбергена — Едвардом Перселлом (Нобелівська премія з фізики за 1952). Також на нього вплинули Джон ван Флек (Нобелівська премія з фізики за 1977 рік) та Персі Бріджмен (Нобелівська премія з фізики за 1946 рік).

• Кореспондент Королівської Академії Наук в Амстердамі, 1956
• Член Американської Академії Наук і Мистецтв, 1956
• Співробітник товариства Гугенгайма, 1957
• Премія Олівера Баклі від Американського фізичного товариства, 1958
• Премія Морріса Лібмана від Інституту радіоінженерів, 1959
• Член Національної академії наук США, 1960
• Медаль Стюарта Баллантайна від Інституту Франкліна у Філадельфії, 1961
• Національна наукова медаль від президента США, 1974
• Іноземний почесний член Індійської Академії Наук у Бангалорі, 1978
• Медаль Лоренца від Королівської Академії Наук, Амстердам, 1979
• Медаль Фредеріка Івса від Американського оптичного товариства, 1979
• Іноземний член французької Академії Наук у Парижі, 1980
• Почесний Вчений університету фон Гумбольта, 1980
• Почесний член Національної інженерної академії, США, 1984
• Доктор honoris causa МДУ ім. Ломоносова, 1996 або 1997

• Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite] (англ.)
• Н. Бломберген. «Нелінійна оптика і спектроскопія». Нобелівська лекція [Архівовано 1 листопада 2011 у Wayback Machine.], УФН, том 138, випуск 2, жовтень 1982
• Внесок у розвиток лазерної спектроскопії (англ.)