Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Райхскомісаріат Норвегія

Reichskommissariat Norwegen ((нім.))
Rikskommissariat i Norge ((норв.))
Райхскомісаріат Норвегія
Цивільна адміністрація
Норвегія
1940 – 1945 Норвегія
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн

Horst-Wessel-Lied
(«Пісня Горста Весселя») (1940-1944)
Райхскомісаріату Норвегія: історичні кордони на карті
Райхскомісаріату Норвегія: історичні кордони на карті
Райхскомісаріат Норвегія у 1942 році.
Столиця Осло
Мови німецька, норвезька,
Державний устрій Цивільна адміністрація
Райхскомісар
 - 1940–1945 Йозеф Тербофен
 - 1945 Франц Бьоме
Історія
 - Призначення Йозефа Тербовена 24 квітня 1940
 - Капітуляції Німеччини і закінчення окупації 9 травня 1945
Площа
 - 1945 323 782 км2
Населення
 - 1945 3 083 000 осіб
     Густота 9,5 осіб/км² 

Райхскомісаріат Норвегія (нім. Reichskommissariat Norwegen або нім. Reichskommissariat für die besetzten norwegischen Gebiete — «райхскомісаріат у справах окупованих норвезьких територій») — цивільний окупаційний режим, створений Нацистською Німеччиною в окупованій німцями Норвегії під час Другої світової війни на чолі з райхскомісаром Йозефом Тербофеном аж до його самогубства 7 травня 1945 р. Німецькі збройні сили в Норвегії під командуванням генерала Франца Бьоме здалися союзницьким військам 8 травня і законний уряд було відновлено.

Вторгнення

Вторгнення в Норвегію відбулося в ніч з 8 на 9 квітня 1940. Німеччина вдерлася до Норвегії на тій підставі, що Норвегія потребувала захисту від військової агресії з боку Великої Британії та Франції. Стратегічно Німеччина через це вирішила такі проблеми:

Відповідно до доктрини «бліцкригу» німецькі повітряні та морські сили напали на Норвегію в рамках операції «Везерюбунг», що почалася 9 квітня 1940. З установкою закріпитися в Осло і Тронхеймі вони почали наземний наступ проти розсіяного внутрішнього опору в Норвегії. Норвезька армія зробила кілька контратак, але безуспішно. Хоча військовий опір в Норвегії мав невеличкий військовий успіх, він мав значний політичний ефект, що дозволило норвезькому уряду, у тому числі королівській сім'ї, виїхати з Норвегії і сформувати уряд у вигнанні. Цьому головним чином посприяла загибель німецького крейсера «Блюхер» в затоці Осло-фіорд у перший день вторгнення, а також битва між німецькими й норвезькими військами під Мідтскугеном.

Велика і найкраща частина норвезького озброєння була втрачена в перші 24 години після німецького вторгнення, що значно знизило ефективність дій норвежців. Військовий опір у південній Норвегії припинився вже 2 травня.

Режим Квіслінга

Докладніше: режим Квіслінга

Колабораціоністська підтримка надходила з пронацистського Національного єднання (Норвегія) (норв. Nasjonal Samling), партії на чолі з Відкун Квіслінгом, якого було призначено Адольфом Гітлером задля формування уряду Норвегії під німецьким контролем. Квіслінг став міністр-президентом Норвегії у 1942, але не мав реальної влади. Райхскомісар Тербофен мав контроль над Норвегією як губернатор і над збройними силами, розташованими в Норвегії, що були під командуванням німців.

Див. також

Ресурси Інтернету

Kembali kehalaman sebelumnya