Вперше посада згадується 1444 року: у виданій ним тоді грамоті Теодорик із Бучача називає себе «каштеляном кам'янецьким і генеральним старостою», а в матеріалах Галицького земського суду від того самого року його ж названо «старостою подільським». Інколи зустрічаються й такі титулування тих, хто був кам'янецьким старостою: «кам'янецький і всього Поділля генеральний староста» (1518), «кам'янецький і земель Поділля генеральний староста» (1520), «головний кам'янецький староста» (1570)[3].
Королівським намісником — генеральним старостою — від самого початку були найбільш довірені особи короля. Пізніше їх помилково називали подільськими генералами, використовуючи дослівну передачу назви уряду польською мовою (general ziem podolskich). Влада старости поширювалася на все Подільське воєводство, він контролював діяльність старостів і повітів у його межах[4]. Подільський генеральний староста серед іншого міг вільно розпоряджатися місцевим поземельним фондом, осаджуючи тут подільську та прийшлу шляхту[5].
каштелян львівський, маршалок великий коронний, гетьман польний коронний, Подільский і Руський генеральний староста, староста теребовельський, любачівський, галицький
каштелян кам'янецький, Подільський і Руський воєвода, гетьман польний і великий коронний, староста червоногродський, любачівський, летичівський, хмільницький, снятинський
Подільський генеральний староста, ротмістр королівський (1550), стражник польний коронний, Кам'янецький староста (1571), Хмільницький староста (1569). Похований у Кракові, була його епітафія в домініканському костеліЗолотого Потоку
Подільський генеральний староста (1592), Летичівський староста, писар польний коронний, Брацлавський воєвода (1608), загинув у битві під Смоленськом, був похований в каплиці у Панівцях.
Подільський генеральний староста, ротмістр королівський (1599), писар пол. кор. (1611), Брацлавський воєвода (1628), був похований в домініканському костеліЗолотого Потоку.
Подільський генеральний староста, В 1642 р. староста остерський, в 1643 р. — староста черкаський, староста барський, каштелян краківський, писар польний кор. (1636 р.). Брацлавський воєвода (1636). З 1637 р. польний гетьман коронний. Великий коронний гетьман (з 1646 року). Був похований в домініканському костелі Єзуполя.
Подільський генеральний староста, Львівський каштелян (1679), Київський (1.8.1684) і краківський (1702) воєвода, краківський каштелян (1706), претендент на корону Речі Посполитої. Староста перемиський, балінський, звенигородський, кам'янецький.
Воєвода люблінський (з 1719) і сандомирський (з 1736), підчаший великий литовський (з 1717), староста повітовий кросненський, маршалок трибуналу Королівства Польського.
Князь, Генеральний подільський староста (останній)
Примітки
↑Крикун М. Повітовий поділ Подільського воєводства в ост. чв. XVI—XVIII ст. // Крикун М. Подільське воєводство у XV—XVIII століттях: Статті і матеріали. — Львів, 2011. — ISBN 978-617-607-064-1. — С. 142.
↑Крикун М. Повітовий устрій Подільського воєводства в ХV—ХVІ ст. // Крикун М. Подільське воєводство у XV—XVIII століттях: Статті і матеріали. — Львів, 2011. — ISBN 978-617-607-064-1. — С. 114—115.
↑Крикун М. Поширення польського адміністративно-територіального устрою на українських землях // Крикун М. Подільське воєводство у XV—XVIII століттях: Статті і матеріали. — Львів, 2011. — ISBN 978-617-607-064-1. — С. 16.
↑Михайловський В. Вищі урядники Польського королівства на руських землях у 1434—1506 роках: спроба колективного портрета // Theatrum humanae vitae. Студії на пошану Наталі Яковенко. — К., 2012. — С. 176.
↑Михайловський В. Вищі урядники руських воєводств Польського королівства у 1506—1572 роках. Відкрита/закрита група // Проблеми історії країн Центрально-Східної Європи. Збірник наукових праць. — Кам'янець-Подільський, 2012. — Вип. 3. — С. 90.
↑Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. III: Ziemi ruski, zeszyt 3: Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1998, s. 126—134.