Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Фрідріх Антон Вільгельм Мікель

Фрідріх Антон Вільгельм Мікель
фр. Friedrich Anton Wilhelm Miquel
Народився24 жовтня 1811(1811-10-24)
Ноєнгаус
Помер23 січня 1871(1871-01-23) (59 років)
Утрехт
Країна Нідерланди
Діяльністьботанік, професор, викладач університету
Alma materГронінгенський університет (1833)
Галузьботаніка
ЗакладУтрехтський університет[2]
Rijksherbariumd
Athenaeum Illustre of Amsterdamd
Athenaeum Illustre of Amsterdamd[3]
Посадаrector of Utrecht Universityd
ЧленствоШведська королівська академія наук
Баварська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Леопольдина
У шлюбі зCatharina Elisabeth Madryd[4]
Нагороди

Фрідріх Антон Вільгельм Мікель (фр. Friedrich Anton Wilhelm Miquel, 1811–1871) — нідерландський ботанік, який займався переважно флорою Голландської Ост-Індії.

Біографія

Мікель народився в Ноєнгаусі. Вивчав медицину в Університеті Гронінгена, де в 1833 році отримав докторський ступінь. Після початку роботи лікарем у лікарні Buitengasthuis в Амстердамі в 1835 році він викладав медицину в клінічній школі в Роттердамі. У 1838 році він став кореспондентом Королівського інституту, який пізніше став Королівською Нідерландською академією мистецтв і наук, а в 1846 році він став членом[5]. Він був професором ботаніки в Амстердамському університеті (1846–1859) та Утрехтському університеті (1859–1871). З 1862 року він керував Rijksherbarium (Національним гербарієм) у Лейдені. У 1866 році він був обраний іноземним членом Королівської шведської академії наук.

Мікель займався дослідженнями систематики рослин. Його цікавила флора Голландської імперії, зокрема Голландської Ост-Індії та Суинаму. Хоча він ніколи не подорожував далеко, він знав через листування велику колекцію австралійських та індійських рослин. Він описав багато видів і родів у таких важливих родинах як Casuarinaceae, Myrtaceae, Piperaceae і Polygonaceae. Загалом він опублікував ≈ 7000 ботанічних назв. Завдяки партнерству з німецьким ботаніком Генріхом Геппертом він зацікавився палеоботанікою, вивченням викопних рослин, зокрема викопних саговників. Разом з Якобом Гійсбертусом Самуелем ван Бредою, Пітером Гартінгом і Вінандом Старінгом він був у першій комісії зі створення геологічної карти Нідерландів, яка була опублікована в 1852 році Йоханом Рудольфом Торбеке.

Праці

  • Genera Cactearum, Rotterdam, 1839
  • Monographia Cycadearum, Utrecht, 1842
  • Systema Piperacearum, Rotterdam, 1843-1844
  • Illustrationes Piperacearum, Bonn, 1847
  • Cycadeae quaedam Americanae, partim novae. Amsterdam, 1851.
  • Flora Indiae batavae, Amsterdam, 1855-1859
  • Leerboek der Artensij-Gewassen, Utrecht, 1859
  • De Palmis Archipelagi Indici observationes novae. Amsterdam, 1868.
  • Miquel, Friedrich Anton Wilhelm (1865–1869). Annales Musei botanici lugduno-batavi. iii vols. Amsterdam: Rijksherbarium.

Вшанування

З його маєтку був створений фонд Мікеля, який надає фінансову підтримку ботанікам Утрехтського університету. Колишній будинок директора ботанічного саду в центрі міста Утрехт називається «Будинок Мікеля». У гаазькому районі Лакквартіер є вулиця, названа на його честь. У 1838 році ботанік Карл Мейснер опублікував таксон Miquelia, який є родом квіткових рослин родини Icacinaceae[6]. Потім у 1980 році ботанік Fric ex F. Ritter опублікував таксон Miqueliopuntia, який є родом кактусів з Південної Америки[7].

Див. також

Список ботаніків за скороченням

Примітки

Посилання


Kembali kehalaman sebelumnya