В «Адміру» Шалль прийшов в вісімнадцять років. В першому сезоні провів всього 9 мачтів і забив сім голів. В наступному році «Адміра» вперше в своїй історії здобуває титул чемпіона Австрії, а Шалль забиває найбільше м'ячів у турнірі. В сезоні 1927/28 — чемпіон, володар кубка Австрії та найкращий бомбардир чемпіонату (встановив рекорд результативності — 36 забитих м'ячів)[1]. Загалом за перші сім років Шалль стає найкращим бомбардиром п'ять разів, при цьому забиваючи більше одного м'яча за гру. Один з найкращих матчів у клубній кар'єрі — фінал кубка Австрії 1934 року проти «Рапіду». За п'ять хвилин (з 24-ї по 28-у) забив забив три м'ячі. Остаточний рахунок зустрічі (8:0). В останні роки футбольної кар'єри змінив амплуа, став захисником.
Збірна Австрії
За збірну Австрії дебютував 20 березня 1927 року. Команда зазнала поразки від збірної Чехословаччини (1:2). В наступному поєдинку, зі збірною Бельгії, забив свої перші два голи за головну команду країни. В перші чотири роки в складі збірної провів усього п'ять матчів. З 1931 входив в основу нападу національної збірної — знаменитого «вундертиму»[2]: Карл Цішек — Фрідріх Гшвайдль — Матіас Сінделар — Антон Шалль — Адольф Фогль. З 15-ти матчів «вундертима» (1931—1933) Шалль провів 13 матчів і забив 19 голів (у Сінделара — 16 забитих м'ячів). Брав участь у віденському поєдинку зі збірною Шотландії, який вважають днем народження «чудо-команди». У ворота збірних Угорщини та Бельгії забивав по чотири м'ячі. В 1932 у Лондоні провів один з найкращих своїх матчів, проти збірної Англії. У листопаді 1933 року в Глазго встановив рекорд результативності для збірної Австрії — 25 забитих м'ячів. На чемпіонаті світу-34 Антон Шалль і Йохан Хорват по черзі грали на одній позиції. Основний час проти збірної Франції завершився внічию (1:1). На третій хвилині додаткового часу Шалль вивів австрійців уперед, потім Йозеф Біцан забив іще один гол і Австрія вийшла в наступне коло змагань. У півфіналі, проти італійців, Антон Шалль зіграв останній, 28-й матч, за національну збірну.
Виступав також за збірну Відня. Дебютував у 1929 році в товариському матчі зі збірною Братислави, програному з рахунком 2:3[3]. Уже у наступному матчі забив два голи у ворота збірної Праги, що дозволило його команді здобути перемогу з рахунком 5:4[4]. У 1930 році забив три м'ячі у ворота збірної Загреба (8:0)[5]. Загалом зіграв 8 матчів і забив 9 голів[6].
↑«Вундертим» (нім.Wunderteams, «чудо-команда») — назва збірної Австрії в 1931–1933 роках. «Чудо-команда» провела 15 матчів: 12 перемог, 2 ничиї, 1 поразка, різниця м'ячів 62:18.[2] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]